Леся Українка – поетична квітка України

25 лютого в Україні відзначається 148-річниця від дня народження Лесі Українки - видатної української поетеси, перекладача, культурного діяча.

Народилась у  1871 році у місті Звягель (тепер - місто Новоград-Волинський Житомирської області) Лариса Петрівна Косач - майбутня Леся Українка, культова українська письменниця, перекладач і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури, а в українську вони принесли нові мотиви і мандрівні сюжети з інших культур. Леся Українка писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Її твори надихають, додають сил та впевненості.Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі.

У нашій бібліотеці  організовано книжкову виставку «Леся Українка – поетична квітка України», де представлена література про життя і творчість видатної жінки України, а також її твори. Видання книжкової виставки ознайомлять читачів з життєвим шляхом видатної діячки - Лесі Українки.

Пропонуємо звернути увагу на добре відомі в усьому світі твори письменниці: «Горить моє серце», «Лісова пісня», «Сім струн» та інші. ЇЇ лірика сповнена глибокої пристрасті, ніжної душевності, щирої любові до рідної землі. Творчість письменниці для кожного покоління відкривається новими духовними скарбами, живе у віках, даруючи людям мудрість, мужність і красу.  "Поетичне слово Лесі Українки - це найгостріша зброя в боротьбі за визволення нашого народу, а рівночасно, це немов євшан-зілля, що чарує своєю красою і особливим ароматом рідної України, що будять у нас найкращі почуття щирої любові до свого народу і до рідної землі".

Афганістан – біль і пам'ять

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Це день пам’яті про сумнозвісні події війни в Афганістані та в інших країнах, вшанування усіх воїнів –інтернаціоналістів, кому довелося воювати в чужих країнах.

Саме 15 лютого 1989 року було закінчено так звану неоголошену війну, яка тривала майже 10 років, і яку український народ засудив як несправедливу й жорстоку, її тінь торкнулась майже кожної української родини. З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади

мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі. Сини України завжди чесно і мужньо виконували свій військовий обов’язок. За десять років неоголошеної війни на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців — кожен 4-й з 600 тисячної армії. Згідно статистики всього у війні загинуло близько 15 тисяч вояків, з них майже 4 тисячі

українці. 72 українських вояка зникли безвісті. Більше 8-ми тисяч українців отримали поранення, з них 6 тисяч залишилися інвалідами. Це ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля. Тридцять років тому тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року

останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Привітати наших воїнів-інтернаціоналістів та вшанувати тих, хто загинув в далекому Афганістані та всіх-воїнів-інтернаціоналістів зібрались представники громадськості, учні

нашого селища біля пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам та Героям АТО. Всіх, хто загинув на теренах інших держав, виконуючи свій військовий обов’язок вшанували хвилиню мовчання та покладанням квітів до пам’ятника.  З словами вдячносі та найщирішими побажаннями до присутніх воїнів-афганців  звернулась заступник голови Заболоттівської громади з питань

діяльності виконавчих органів Надія Денисюк. Голова місцевої організації воїнів-інтернаціоналістів Іван Білітюк вручив нагороди нашим воїнам.

В нашій бібліотеці до цих подій була оформлена книжково-ілюстративна виставка «Афганістан далекий і чужий – у кожній пам’яті живий», на якій було представлено книги, статті з періодичних видань, ілюстрації, присвячені подіям  Афганської війни.Бої завершуються, а історія вічна. Пішла в історію й афганська війна. Але в пам’яті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і слізьми матерів.

Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові й моральні уроки тієї ніким і нікому неоголошеної, героїчної й трагічної афганської війни. Афганських подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. І скільки б ми не повертались до тих подій, встановлюючи нові і нові факти, змінюючи цифри, все переоцінюючи , істина залишається одна – незмінно житиме пам'ять про Афганістан.  Ми шануємо їхній героїзм і звитягу, захоплюємося найкращими людськими якостями тих, хто пройшов крізь всі «гарячі точки», не посоромивши своєї честі та гідності.    Ваша активна життєва позиція, вірність військовій присязі заслуговують на глибоку повагу. Ми вдячні вам за мужність і патріотизм, за стійкість та витримку. Ваші діти можуть по праву пишатися своїми батьками.