Урок патріотизму: "Вічна слава героям"

   Любов до Батьківщини виявляється у патріотизмі. Патріотизм українців покликаний захистити національні інтереси своєї держави, дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіт національної самосвідомості і грунтується на визнанні пріорітету прав людини.
   Патріотизм - це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, нації, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.
   Чи зможе захистити себе від агресії країна, в якій не має патріотів? Країна, яка не зростила патріотів не має права на життя, бо вона не спроможна боротися за свою цілісність, за свою свободу. Україна впродовж століть боролась за незалежність. І зараз знову у кривавій боротьбі відстоює право на своє життя, на свою свободу, право на європейський вибір.
 22 грудня  в  Заболоттівські бібліотеці-філії було проведено урок патріотизму на тему: "Вічна слава героям"

Урок - діалог:"Книга та комп'ютер в інформаційному суспільлстві"

Головними джералами інформації в ХХІ столітті є книга і  комп'ютер . Щоб бути освідченою ,сучасною людиною, необхідно багато читати, знати інтернет тощо. Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп'ютери. Саме від цього примітивного приладу для рахунків бере початок історія обчислювальної техніки, історія комп'ютера. Комп'ютери почали активно заповнювати наше життя після другої світової війни.

 Інтернет - це оперативність: можливість оновлення інформації в режимі online, технології puch - каналів, біжучих рядків. Інформація тут оновлюється кожні 5-15 хвилин, що неможливо ні в яких інших засобах масової інформації.

 Останнє досягнення комп'ютерних технологій - "жива" книга. За допомогою комп'ютера можна не лише читати текст і переглядати картинки, а й чути голоси персонажів, "оживляти" ілюстрації, грати у цікаві ігри.                                                                                                                 Книга - це вічне джерело знань на Землі.Її читають усі, дорослі і малі. Для когось  це вірний порадник у світі. Для іншого - скарб, що навчає жити. Здається, мала, а розумна така. Весела, прекрасна і чарівна. Хоч завжди мовчить, але розуму вчить. Нам тяжко без неї на світі прожить.

                                                                

21 жовтня в Заболоттівській бібліотеці - філії було проведено урок - діалог на тему: "Книга та комп'ютер в інформаційному суспільстві"

                                                                  

Історична година : "Імена і символи козацтва"

   В історії нашого народу є багато героїчних сторінок, та найцікавіша -  це історія  Запорізького козацтва. Причинами виникнення козацтва були: польське панування, що змушувало селян втікати в степи від кріпацької неволі, та ще більшим лихом були набіги турків і татар на українські землі.

   Запорозька Січ! Козацтво...Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської і національної гідності, талановитості. Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, козацької вольниці, рідної мови. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

  Сьогодні свято українського козацтва відмічається з святом Пресвятої Покрови, святої покровительки всього роду козацького.

  Це свято віднині є не тільки  народно-релігійне, а й національне. Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею. І куди б не заносила доля козаків, завжди був з ними образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала  їх у далекій дорозі.

Людське безсмертя з роду і до роду

У вись росте з коріння родоводу,

І тільки той, у кого серце чуйне,

Хто знає, береже минуле 

І вміє шанувать сучасне - 

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне.

Свято села:"Як тебе не любити рідне моє село"

       На мальовничій рівнині Західного Полісся, на віддалі 6 км від кордону з Республікою Білорусь  розкинулось заколисане ранковими туманами, оточене густими лісами та синьоокими озерами наше селище Заболоття.

      Село  - наш дім, наше коріння і доля, і материнська пісня. Наше  - селище це розбуджені досвідки і духмяні пахощі літа. Це часточка нашого серця, наша сповідь і турбота, наша мрія і пісня. 

      Рідний край, рідне село! Золота чарівна сторона. Скільки ніжних і лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть. 

     Заболоття...Земля Волинська...Земля Українська, земля трударів, чиї руки плекають колос, творять багатство держави, це оберіг обдарованих людей, добрі діла і таланти, яких множать славу нашого селища.

 Селу моєму щастя щедрою рукою,

А ще таланти Бог подарував,

Ти втілення надії і любові, 

Тебе народ, як мрію, оспівав.

Твоїх дітей благословенна вдача,

Твоїх садів замріяне тепло,

Моє село, світ тебе побачив

І заквітчав вінком твоє чоло.

                                                      

                                                     

Година поезії: "Велика Україно,вір: За тебе встануть ще мільйони "

Плюндруються твої сади,
Твоє чужинець поле крає.
Вже лицарів твоїх сліди
У полі вітер замітає

                                            Та все ж люблю тебе, ясна, 

                                            Як гнаний син нещасну матір.

                                            Тобі по краплі, всю до дна

                                            Готовий кров свою віддати.

І не страшить мене Сибір,

І не страшать кайданів дзвони.

Велика Україно, вір: 

За тебе встануть ще мільйони.

                                             І лицемір'я  упаде,

                                             І славословіє погине. 

                                             Розправить крила молоде

                                             Безсмертне плем'я України

Година інформування : "Європа - наш спільний дім"

 Жодна сучасна держава, яка прагне відноситися до цивілізованої, не може відокремитися від інших країн і відсторонитися від міжнародних відносин. Україна також не є винятком і посідає в світовому співтоваристві  і міжнародних зв'язках своє, нехай на сьогодні і скромне, місце. 

  Найбільш тісними міжнародними стосунками України зі світом є стосунки у сторону цивілізованої Західної Європи.

  Вступаючи в ХХІ століття і в нове тисячоліття європейці перегортають нову сторінку своєї історії. Яким буде Європа майбутнього: континент, пронизаний проторіччями між двома - трьома "Європами", чи справді "Спільний Європейський дім"? Яку роль в загальноєвропейському процесі буде відігравати Україна? Якими будуть взаємини України з Європейським Союзом у новому столітті?

  Наша держава займає геостратегічну роль у Центрально - Східній Європі. За досить короткий період часу, що пройшов з часу проголошення незалежності України в 1991 році, країна, завдяки активній участі у вирішенні загальноєвропейських проблем не тільки утвердилась на міжнародній арені, але й стала одним із регіональних лідерів.

В Заболоттівській бібліотеці - філії  з юнацькою групою було проведено годину інформування : "Європа - наш спільний дім"

Диспут на тему: "Права людини - твої права"

14 липня в Заболоттівській бібліотеці для дорослих було проведено диспут на тему: "Права людини - твої права".

На сучасному етапі політичного та соціально - економічного розвитку України актуальним і вкрай необхідним стає підвищення рівня державно - правової свідомості як частини самосвідомості народу. Без глибокого осмислення минулого, яким би складним і суперечливим воно не було,неможливо творити нову державу, серцевиною якої має стати право.

Всесвітня історія свідчить про тісний взаємозв'язок  держави і права. Право - основа держави, частина духовної культури народу. Високорозвинене право завжди надавало надзвичайної сили і народові і державі.

Вечір - реквієм : "Ангели Небесної сотні"

Земля ридає, плачуть небеса - Майдан героїв з почестю ховає. Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю в його садах довічно проживати.

Їх назвали Небесно сотнею - українців, які загинули в Києві на майдані, вулицях Грушевського та Інституцькій.
Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами - Охоронцями на небі. Українські ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ - нескореним. Герої небесної сотні віддали своє життя за кожного з нас, поклавши душу і тіло на вівтар за свободу своєї країни. Ми про це повинні завжди пам'ятати.

Бібліотекою для дорослих було проведено вечір - реквієм : "Ангели Небесної сотні". Учасники заходу мали змогу переглянути фотовиставку : "У війні за єдину Україну".

Диспут на тему: "Книга і комп'ютер"

На початку ХХІ століття книга і комп'ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Правда з кожним днем помітне зменшення впливу матеріальних джерел інформації, зокрема друкованої літератури, й перехід до віртуальних ресурсів. Така ситуація з однієї сторони свідчить про розвиток технологій, а з іншої веде до повного знищення книги, що в свою чергу загрожує зниженням рівня грамотності серед населення.

Саме такому суперечливому питанню був присвячений диспут на тему: "Книга і комп'ютер" , проведений 16 червня з читачами Заболоттівської бібліотеки - філії. Користувачі закладу наводили плюси і мінуси друкованої книги та мультимедійних технологій. В результаті міні-дискусії всі учасники заходу погодились в одному: друкована книга попри розвиток віртуальних технологій завжди буде існувати і знаходити свого вдячного читача.

Родинне свято: "В моїм серці Україна"

Моя Україно

На росах, на водах

На всіх переходах

Курличеш мені

В журавлиних ключах

Моя Україно,родима країно,

Ясні небеса в материнських очах.

Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос,

І душу мені засіває зерно.

Моя Україно, колиско  - калино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

З тобою розлука - гірка моя мука

Печаль журавля без гнізда в чужині,

Моя Україно, білявко-хатино

З твойого вікна світить доля мені.

Земля моя рідна - це моя Україна! Щасливі ми, що народилися і живемо на чудовій багатій землі. Тут жили наші прадіди. Тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини, одвічних добрих традицій. Тут ми робили свої перші кроки, відкривали навколишній світ. Тут нам уперше забриніли звуки рідної мови, завдяки якій ми усвідомили самих себе. Тут ми навчилися відповідати усмішкою на усмішкою, співчуттям на чужий біль.

Тобі,земле моя

Мій рідний край,земля моя свята,

Життя мого колиска калинова...

Тут синь гаїв і неба чистота,

І мила серцю українська мова.

Тут перший крок і перша висота,

І я сама, і вся моя родина,

Щасливі та сумні мої літа,

І стежка в отчий дім одна - єдина.

Уклоняюсь піснею

Краю мій коханий щире твоє слово,

Небо твоє ніжно - голубе,

Рідна Україно,земле колискова,

Обіймаю піснею тебе.

Світе мій широкий,воленько ласкава,

Доле моя, радосте моя!

Вічна Україно, квітне твоя слава

Невмирущим співом солов'я

 Краю мій зелений, золото вербове,

Стежко моя, роси голубі!

Мати Україно, сонце чорноброве

Уклоняюсь піснею тобі.

Родинне свято: "В моїм серці Україна" було проведено Заболоттівською ьіьліотекою для дорослих 22 травня у рамках кулубу "Надвечір'я". На святі звучали пісні "Моя Україна","Родина" у виконанні Наталії Глинянко та Інни Головій.



Вечір слави : "У травневому цвіті знов прийшла Перемога"

Вклоняємося Вічному вогню,

Вклоняємось доземно всім солдатам,

Що міряли дорогу крізь війну,

Щоб нам сьогодні мріяти й кохати.

Все далі віддаляють нас роки від найвеличнішої події - перемоги над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні. Сімдесята весна вітає всіх тих, хто пережив війну, вітає нас, їніх нащадків. Час зрівняв траншеї на полях колишніх битв. Ті суворі дні залишилися за перевалами десятирічь, за новими подіями, але пам'ять про подвиг народу ніколи не померкне в серцях нинішнього і майбутнього поколінь людства. За 70 мирних літ народилися покоління наших батьків, рідних. Але кожне нове покоління дивиться на миуле очима свого часу. У тім такі події єднають усіх, з часом набуваючи ще більшої ваги...

8 травня 2015 року бібліотекою для дорослих та будинком культури було проведено вечір слави: "У травневому цвіті знов прийшла Перемога". Ветерани  поділилися гіркими спогадами про важкі будні війни, про жахливі сторінки побаченого і пережитого воєнного лихоліття. Без минулого не може бути майбутнього. Тож схиляємо низько голови перед пам'яттю тих, хто назавжди лишився в нашому серці, хто віддав життя за наше майбутнє, за ясне і мирне небо. Задушевно були виконані пісні у виконанні Ілони Головій та Євгена Габрильчука "Над землею тумани" , Анни Акопджанян "Дев'яте травня", Тамари Магдисюк "Україна". Полеглих у бою вшанували покладанням до обеліску Слави та братської могили гірляндами слави і квітів.

Вечір - спомин: "Чорнобиль...у слові цім бринить і жаль, і відчай нашої держави"

Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь - знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. Вирвавшись з-під влади недбайливих господарів, вона спричинила трагічні наслідки.

26 квітня 1986...

Сьогодні нас зібрав загальгий біль -

Біль пам'яті про 26 квітня.

Минуло стільки літ...А звідусіль

Відлуння драми нашого століття.

Чорнобиль. Місто древньої краси.

Чорнобиль - пекло від тієї ночі.

А ми - заручники тепер усі,

Чорнобильці. Чи хочем, чи не хочем -

В нас незвичайна склалася сім'я,

В ній тисячі - хто далі, а хто близько,

Чорнобилець у кожного ім'я.

Чорнобиль - для усіх страшна колиска.

Так, ми живі, і боремося ми

Зі скрутою, хворобами і болем.

А скільки в пеклі тім лягли кістьми...

Для них небесне царство в Бога молим.

Я знаю - серце в кожного щемить,

По чистих душах у святій печалі.

Вклонімося ж їх пам'яті в цю мить,

Єднаймося в скорботному мовчанні.

26 квітня 2015 року  працівниками Заболоттівської селищної ради, дорослої бібліотеки та будинку культури було проведено вечір - сомин : "Чорнобиль...у слові цім бринить і жаль, і відчай нашої держави".

Інтернет - хвилини: "Україна в Інтернеті"

В наші дні інтернет-технології вважаються органічною частиною щоденного життя. Багато кому з нас вже важко уявити свій день без Інтернету. Зовсім нещодавно ми сприймали такі звичні для нас сьогодні пристрої, як мобільний телефон, цифрові фотоапарати, телевізори, як вигадки письменників - фантастів, а вже сьогодні, зосереджуємо свою увагу на дуже простому винаході - мережі Інтернет. І дійсно, в суспільстві, Інтернет давно став звичним явищем. Але не кожен з нас, до цього дня, мав можливість скористуватися цим винаходом. Та нарешті настав час, і вільний доступ до всесвітньої мережі став дійсністю не тільки для нашої бібліотеки, а й для наших користувачів.

Інтернет - це світ безмежних можливостей, невичерпне джерело інформації. Ми дізнаємось новини з усього світу, знайомимось, спілкуємось, робимо покупки, дивимось відеофільми, слухаємо музику.

24.04.2015року з юнацькою групою в Заболоттівській бібліотеці - філії було проведено інтернет- хвилини "Україна в Інтернеті".



Актуальний діалог:"Вибір професії або задача з багатьма невідомими"

"Примнож здобутки краю рідного свого,

Щоб він пишався працею твоєю.

Для цього обери професію таку,

Щоб нерозлучною були ви завжди з нею"

Кожен випускник школи задумується над своєю майбутньою трудовою діяльністю. Цей вибір є  нелегким. Адже вибір свого покликання - тема актуальної розмови для кожного підлітка, оскільки це одне з найважливіших питань у житті, від якого багато у чому залежить майбутня доля. Ця проблема - задача з багатьма невідомими: що я добре вмію, чого хочу, а що потрібно суспільству? Для того, щоб уникнути помилок під час вибору майбутньої професії, слід глибоко дослідити свої здібності. Саме тому Заболоттівською бібліотекою - філією було проведено актуальний діалог : "Вибір професії або задача з багатьма невідомими".







У кожній думі Кобзаря живе, квітує Україна

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов'ю та повагою передає з покоління в покоління.

Для українців такою святинею є натхненник національних ідей, провідник добра, волі, щастя і правди - Тарас Григорович Шевченко.Саме завдяки йому влучному слову, що лунало сильно і впевнено наш народ усвідомив себе як національну єдність.Через віки промовляє до нас  слово величного посла, надихає нас, дає нам силу та мужність і нагадує, що ми українці, що ми є народом.Оцінюючи сьогодення, ми повинні частіше оглядатися назад, щоб не забувати дорогу страждань, злигоднів та кривавої боротьби, яку здолали, пам'ятати велич лицарських перемог і "незлим тихим словом" згадувати народних  пророків, титанів духу, борців за щасливу долю рідної землі, до яких належить великий Кобзар.

Якщо не знаєш, як всміхається зоря,

Якщо не бачив, як цвіте калина,

Як у ставку купається верба -

Не жив ти, друже, в Україні,

Якщо не чув ти пісні солов'я,

Як з м'яти падає роси краплина,

Як у степу гудить джмелів сім'я -

Не жив ти, друже, в Україні.

І ластівки під стріхою хатини,

Води не пив з дзвінкого джерела -

Не жив ти, друже, в Україні.

Як мимо серця лине коляда

І в Божий храм ти оминав стежину,

Як не читав ні разу "Кобзаря" -

Немає в тебе, друже, Батьківщини!

З нагоди 201 - ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка в Заболоттівській бібліотеці - філії було проведено усний журнал:  "У кожній думі Кобзаря живе, квітує Україна". Доповненням до заходу була представлена книжкова виставка "Тарас Шевченко - поет, художник, мислитель".

Минають роки, спливають століття, а Тарас Григорович Шевченко залишається жити у пам'яті кожного українця. Його безсмертне ім'я, неповторні твори ось уже скільки років живуть у серцях народу.







Знавці творчості поетеси

Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач) - геніальна українська поетеса, яку називають дочкою Прометея за її художнє слово, сповнене волелюбності й оптимізму, за силу духу і романтичність її непересічної особистості. Пророчими стали слова великої Лесі Українки. Мрії її стали дійсністю і сьогодні ми свідки здійсненних мрій безсмертної дочкии безсмертного народу. "Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом, - писав Максим Рильський, - то найвідповідніше слово було б - боротьба". З'явившись на рубежі двох століть і двох епох, ця творчість стала однією з вершин української літератури. Ім'я поетеси овіяне всенародною любов'ю. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування.

25 лютого до 144 - ї річниці від дня народження Лесі Українки з юнацькою групою Заболоттівською бібліотекою було проведено вікторину: "Знавці творчості поетеси". Доповненням до вікторини була представлена книжкова поличка "Дочка Прометея".

Крізь пекло Афганської війни

    Афганістан…Уже 26 років у нашій свідомості прописалося це слово не як  географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього пекла. Афганська війна не стала загальною бідою нашого народу, а залишилася бідою тільки тих, хто в ній приймав участь. Для більшості людей вона далека, чужа і невідома. Афганська війна – це не тільки трагедія, це ще доблесть мужність людей які побували в епіцентрі кривавого конфлікту. В Заболоттівській бібліотеці – філії була оформлена виставка – хроніка: «Крізь пекло Афганської війни», яка акцентує увагу на важких, жахливих буднях війни. Важливо зберегти пам'ять про ті події, вклонитися тим людям, які не повернулися з війни, виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною.

Урок державності:
 "Історія своє промовить слово і наші вільні душі розцвітуть"
22 січня 2015 року в бібліотеці - філії смт. Заболоття до Дня Соборності України проведен6о для юнацької групи урок державності: "Історія своє промовить слово і наші вільні душі розцвітуть",присвячений 96-й  річниці проголошення Акту Возз'єднання Української Народної республіки та Західно - Української Народної республіки. На уроці  державності був присутній голова селищної ради Василь Головій, який у своєму слові зазначив актуальність державних свят, важливість долучення до їх проведення школярів, та побажав молодшому поколінню вивчати історію своєї держави, бути щирими книголюбами. Присутні переглянули книжково - ілюстративну виставку літератури "Лише одна на світі Україна", де ознайомились з відповідною літературою та періодичними виданнями.

А за вікном різдвяний сніг

 Зима. Навколо біліють сніги. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Нерухомі, білі, немов кришталеві, стоять вони, як у казці, і сяють самоцвітами від першого променя сонця.

    Ранок. Над кожною хатою стовпом в’ється  дим. Тихо. Здається, що село ще спить: на вулицях нема нікого, але в кожній хаті давно кипить робота…

 

    З давніх-давен у нас на Україні словом і ділом, словесним твором і магічним актом, всією обстановою люди створюють у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.

 

    Очікування свята не менш радісне, аніж саме свято. Різдво, Новий Рік, Водохреща належать до празників, яких душа кожного християнина чекає з трепетом у серці та світлою надією на чудесні переміни. Так було колись, і так є нині. На жаль, ми дещо приземлили їх, притлумили ореол святості й родинності. Наші предки в ці дні, як ніколи, відчували себе часткою Всесвіту. Сонце,  Місяць і Зоря, що засяяла над Віфлеємом, були присутні  в кожній хаті і в усякій живій душі. Усе довкруж мовби оживало: сили природи, рослини, - набували людських рис тварини, поспішали на святочну трапезу душі померлих родичів. А над усім тим витав Дух Святий, і приходило відчуття присутності Божого Дитяти. Через це так старанно й натхненно готувалися до Різдвяних свят. Кожна родина прагнула в чистоті й душевній благості зустріти такий очікуваний празник. І всі ті старання були перейняті святою вірою, що з Різдвом Христовим народжувався й новий світ, осонцений Божою благодаттю і хоч піст у цей час вважався найбільш суворим, душа жила передчуттям свята. Тож усі старання були спрямовані на його достойну зустріч.

 

    Година народознавства: "А за вікном різдвяний сніг" була проведена працівниками дорослої бібліотеки та оформлена поличка-калейдоскоп "Зима - пора чудес" у рамках клубу "Надвечір'я".

 

Проведено 15.01.2015р.