Автор одного роману

                                                                

30 червня 1936 року в США🇺🇸 видавництво "Macmillan Publishers" випустило перший тираж роману "Звіяні вітром" ("Gone With The Wind") 35-річної письменниці Маргарет Мітчелл.

Всесвітньовідомий твір американської письменниці Маргарет Мітчелл — це неймовірна історія кохання і боротьби за життя в такий складний період, як війна. Дія відбувається на Півдні США під час Громадянської війни (1861–1865 рр.) та повоєнної Реконструкції. Головне в романі — тема загальнолюдських цінностей і долі людей, захоплених могутнім виром історичних

подій. Роман вийшов друком 30 червня 1936 року і став одним із найвідоміших бестселерів американської літератури. Вже до кінця року було продано понад мільйон примірників. Загальний тираж книги більш ніж 130 мільйонів, понад 70 перевидань. Твір перекладено 37 мовами. Екранізацію роману здійснено 1939 року американським кінорежисером Віктором Флемінгом (10 «Оскарів»). 1937 року роман отримав Пулітцерівську премію; за версією часопису «Ньюсвік» посідає 16-те місце у рейтингу найкращих книг усіх часів і народів; входить до списку «100 книг століття», складеного газетою «Монд». - Один із найзнаменитіших

бестселерів американської літератури. - Дія відбувається на Півдні США під час Громадянської війни (1861–1865 рр.) та повоєнної Реконструкції. Роман є енциклопедією життя цілої епохи, що відображує всі грані існування, — суспільство, побут, культуру. - Головна героїня роману Скарлет О’Гара — жива

людина зі своїми достоїнствами й недоліками. Вона на відміну від багатьох інших завжди знала, чого хоче, й домагалася бажаного, навіть кидаючи виклик суспільній думці. Разом з тим Скарлет — просто жінка, яка хоче, щоб її любили, хоче іноді бути слабою в руках сильного чоловіка. - Загальний тираж книги склав більш ніж 130 мільйонів. У 1936р. за $50 тис. романістка передала

права на екранізацію продюсеру Девіду Селзніку. У 1939 році голлівудський режисер Віктор Флемінг за $1 млн зняв однойменну кіноепопею, яка в прокаті зібрала $400 млн. Екранізація книги "Звіяні вітром" з Вів'єн Лі та Кларком Гейблом у головних ролях завоювала 10 премій "Оскар" і стала однією з найбільш знаменитих стрічок в історії світового кінематографа.

Пропонуємо найвідоміші цитати з книги.

28 червня – День Конституції України

28 червня – День Конституції України – державне свято, яке відзначаємо 24 рік поспіль.

До прийняття чинної Конституції 1996 року Україна жила 5 років без Основного закону держави, тобто за Конституцією УРСР 1978 року (!!!). Незалежна Україна від 1991 року останньою із пострадянських країн ухвалила власну Конституцію. У Конституції 1996 року Україна закріпила власні незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Це значить, що Основний закон врегульовує відносини між громадянами і державними органами влади, а також надає країні міжнародного авторитету.

Конституція держави – це її Святе письмо, головна Книга країни, адже недарма кожен президент складає присягу на вірність Україні, поклавши руку не тільки на Пересопницьке Євангеліє, а й на чинну Конституцію.За Конституцією України, для кожного громадянина нашої країни держава має забезпечити права людини, основними із яких є: право на життя, здоров’я, освіту тощо. За якістю життя людей у країні, їхнім добробутом і щастям можна визначити про дотримання владою чинної Конституції.

Історія України налічує кілька Основних законів держави, за якими країна жила в різні часи. Перша - це конституція Пилипа Орлика 1710 року, яку до цих пір вважають найвдалішим державним законом. Друга і Третя конституції мають короткі терміни дії, оскільки припадають на 1918 революційний рік: конституція УНР (від 29 квітня 1918 року) і конституція ЗУНР (від 13 листопада 1918 року). Була в українській історії і тимчасова конституція Карпатської України (від 15 березня 1939 року).Конституція України 1996 року складається з преамбули й 14 розділів, де йдеться, насамперед, що її ухвалює Верховна Рада України від імені громадян держави всіх національностей. Цікаво, що 2011 року з’явилася мініатюрна Конституція України розміром 2х3 см і вагою 15 г, яка містить тільки 10 частину (160 сторінок) оригіналу. Презентував її автор - художник-графік Ігор Степанов. А 2019 у світ вийшла електронна версія Конституції України у вигляді коміксів, яку оприлюднили письменники й видавці - брати Капранови. Малюнки коміксів виконав художник Олександр Костенко.

22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

 Цей день для нас наповнений трагічними спогадами і болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви і страждання, масовий терор, смерть та руйнування. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця. Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій

війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників. Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний

вибір. Схиляємо голови перед мужністю і нескореністю нашого народу, який знайшов у собі сили вистояти і вижити, який піднявся на бій і переміг у героїчній боротьбі. Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

Батько українського бестселера

Сьогодні день народження Василя Миколайовича Шкляра – українського письменника, політичного діяча, лауреата Шевченківської премії. Василь Миколайович Шкляр —непохитний у своїх переконаннях, політичною позицією якого є популяризація української літератури, автор бестселерів, які принесли йому визнання, популярність та літературні премії в Україні та за кордоном.

Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників. Певний час працював у пресі, потім вирішив присвятити себе літературній творчості. З 1978 року член Спілки письменників України, з 1999 Асоціації українських письменників. Письменницька популярність прийшла з виходом роману «Ключ» в 1999 році. Роман відзначений кількома українськими преміями, неодноразово перевидавався. Друкувати свої твори почав ще школярем, з 1967 року. Автор романів: "Ключ"(1999), "Елементал" (2001), "Кров кажана" (2003),

"Залишенець", "Чорний Ворон" (2009), "Маруся" (2014), "Чорне сонце" (2015), "Троща" (2017) та ін. Рішенням Комітету з Національної премії України ім. Т.Шевченка Шкляр був визнаний лауреатом Шевченківської премії 2011 року, але письменник відмовився її отримати у знак протесту проти перебування на посаді Міністра освіти України Дмитра Табачника. Василя Шкляра називають «батьком українського бестселера». Роботи письменника перекладено англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, та іншими мовами.  Василь Шкляр підтверджує звання майстра пера,

особливо щодо історичних романів. Читачі з нетерпінням чекають його нових книг. Його твори стають відкриттям, проривом, свіжим та новаторським поглядом на нашу українську історію, сповнену звитяги, рішучості, трагізму, слави героїв. Хочеться побажати Василю Миколайовичу здоров’я та наснаги ще на багато років. ☝️✍️А глибше познайомитися з творчістю письменника, ви зможете, завітавши до нашої книгозбірні.

Трійця – свято відродження життя.

  

7 червня – п'ятдесятий день після Великодня. Це свято є одним із 12 найважливіших християнських свят. В Україні Свята Трійця святкується впродовж трьох днів,  вшановуючи Бога Отця, Бога Сина і Бога Святого Духа, і вважається ще й днем народження християнської церкви.

 За однією з легенд, саме на Трійцю Бог створив землю та прикрасив її зеленню. Свято це не лише дуже веселе, але і видовищне, воно сягає своїм корінням ще в дохристиянські часи і символізує остаточний прихід літа. З Зеленими святами пов’язані барвисті та поетичні народні обряди і звичаї, деякі, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж зберегла бодай елементи і

головні їхні атрибути. Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечальною, українці обов’язково прикрашали подвір’я та господарські будівлі зеленими гілками клену, верби, липи, акації, ясеня, горіха, дуба.У Троїцьку суботу господині пекли  калачі, один із яких обов’язково клали на підвіконня, задобрюючи ним русалок і лісових мавок, а маленькі калачі роздавали  жебракам. Клечальна субота належить до поминальних. Цього дня колись влаштовували на могилах тризни та правили в церкві панахиди. У неділю зранку люди вбиралися у святковий одяг і йшли до церкви, яка в цей день також була пишно оздоблена гіллям дерев і квітами.

Після богослужіння дівчата й хлопці прямували на лісові галявини, де відбувалися ігри, хороводи, співи, жарти. Дівчата вибирали берізку з довгим і тонким гіллям і на самому дереві з нього завивали вінки.

Згідно з древніми повір’ями, Зелена неділя вимагає особливої обережності від людей: у цю ніч мавки, русалки, та інша нечисть намагаються оволодіти помислами людини. За народними переказами, на Трійцю з річок, озер, ставків на берег виходять русалки. Вони веселяться, водять хороводи, співають пісні, гойдаються на гілках дерев. Приємно, що й нині живуть традиції українського народу. 

Благослови, Свята Трійця, день новий на щастя.

Нехай усім добрим людям здоров'я додасться.

Щоб було все добре і минало лихо,

даруй в наші душі спокій, а у серце втіху.

Дякуєм за ранок і за святкову днину.

Нехай прийде Божа милість у кожну родину!