Чорний біль, Чорнобиль...

26 квітня 2021 року виповнюється 35 років з моменту страшної катастрофи й величезної екологічної трагедії світового масштабу на Чорнобильській АЕС. Чорнобильська катастрофа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України, в ніч на 26 квітня 1986 року. Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

Відбувся викид потужністю 300 Хіросім. Аварії, яка призвела до однієї із найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії людства. Вона торкнулася життя кількох поколінь і завдала непоправних втрат. Спричинила забруднення навколишнього середовища, на довгі роки перетворивши територію довкола станції на

зону відчуження. Катастрофа позбавила домівок тисячі людей. Цей день  є скорботним нагадуванням людству про важку перемогу над вогнем та радіацією, які прорвалися з реактора атомної станції, а також днем, коли ми висловлюємо велику вдячність та засвідчуємо шану за героїзм і самовідданість ліквідаторам. Адже ціною власного життя та здоров’я без вагань та роздумів вони пішли на подвиг, щоб зберегти життя мільйонів людей. З нагоди цієї пам'ятної дати  в публічній бібліотеці оформлено книжкову виставку – пам'ять  «Гірчить Чорнобиль крізь роки, гірчить…». Наша вдячність усім тим, хто брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.  Схиляємо голови перед мужністю, відвагою та самовідданістю наших земляків, усіх українців, хто ризикуючи життям і здоров’ям, працював на ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

 

Обпалені душі і серця

Щорічно, 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Саме цього дня в 1945 році в’язні Бухенвальда підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу й отримали шанс на життя. Широке поширення концентраційні табори отримали у фашистській Німеччині. У них містилися, як правило, антифашисти, передусім комуністи, соціал-демократи, профспілкові діячі, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами.

Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей. Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі

політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Близько 10 тис. ув’язнених було страчено в Бухенвальді, в тому числі майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині. 11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальда, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон більше

800 есесівців і солдатів охорони, взяли в свої руки керівництво табором. Тільки через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення, так як гітлерівська влада напередодні віддали наказ про фізичне винищення усіх ув’язнених. Крім Бухенвальда і Дора існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. З 18 млн. громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована

разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі. До Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів в Заболоттівській публічній бібліотеці влаштовано тематичну виставку «Обпалені душі і серця», матеріали якої відтворюють справжнє пекло, яке випало пережити в’язням концтаборів. Тож давайте в цей скорботний день згадаємо всіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах чи печах крематоріїв і тих, хто вижив.