пʼятниця, 7 травня 2021 р.

Пам'ять – безсмертя народу


8 травня – День пам’яті та примирення. 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні разом з Європою та світом, ми відзначаємо День пам’яті та примирення, вшановуємо м ужність і відданість тих, хто 74 роки тому здобував перемогу над нацизмом у Другій світовій війні! Ці свята, в яких злилися воєдино душевний біль про непоправні втрати і величезна радість Великої Перемоги - особливі, надзвичайно важливі та хвилюючі для кожного з нас.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Ми  відзначаємо їх як данину пам’яті і глибокої поваги славним захисникам вітчизни, всім, хто самовіддано та героїчно наближав довгоочікувану Перемогу. До цих дати пропонуємо онлайн-виставку «Друга світова. Пам'ять. Книга. Людина». Пам'ять про ті криваві роки не згасне ніколи. Шануємо ветеранів, вклоняємось загиблим, пам’ятаємо про самовідданість та мужність нашого народу, знаємо ту ціну, яку доводиться платити за мир на нашій землі. Ми в неоплатному боргу перед синами і дочками України, юність яких жорстоко обірвала війна. Низько вклоняємося подвигу тих, хто ціною власного життя, проявляючи нечуваний героїзм, сміливість та відвагу, зуміли врятувати світ від нацистського поневолення. 

неділя, 2 травня 2021 р.

« Великдень іде – свято в душу несе»

 

Величні великодні дзвони в церквах голосять всьому світові про те, що до нас прийшло
Воскресіння Ісуса Христа – найбільше з християнських свят, яке символізує собою перемогу над силами темряви, зла, торжество прощення і примирення. Удармо ж і ми у наш воскресний дзвін. Хай голос його розбудить усі байдужі серця і перетворить їх у храм великої любові, щоб створив із нас один великий і сильний народ – одну українську родину. Публічна бібліотека вітає усіх з Великодніми святами. Бажаємо вам щастя, миру,злагоди. Пропонуємо до вашої уваги Великодню виставку - вернісаж "Великдень іде - свято в душу несе" .



понеділок, 26 квітня 2021 р.

Чорний біль, Чорнобиль...



26 квітня 2021 року виповнюється 35 років з моменту страшної катастрофи й величезної екологічної трагедії світового масштабу на Чорнобильській АЕС. Чорнобильська катастрофа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України, в ніч на 26 квітня 1986 року. Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

Відбувся викид потужністю 300 Хіросім. Аварії, яка призвела до однієї із найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії людства. Вона торкнулася життя кількох поколінь і завдала непоправних втрат. Спричинила забруднення навколишнього середовища, на довгі роки перетворивши територію довкола станції на

зону відчуження. Катастрофа позбавила домівок тисячі людей. Цей день 
 є скорботним нагадуванням людству про важку перемогу над вогнем та радіацією, які прорвалися з реактора атомної станції, а також днем, коли ми висловлюємо велику вдячність та засвідчуємо шану за героїзм і самовідданість ліквідаторам. Адже ціною власного життя та здоров’я без вагань та роздумів вони пішли на подвиг, щоб зберегти життя мільйонів людей. З нагоди цієї пам'ятної дати  в публічній бібліотеці оформлено книжкову виставку – пам'ять  «Гірчить Чорнобиль крізь роки, гірчить…». Наша вдячність усім тим, хто брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.  Схиляємо голови перед мужністю, відвагою та самовідданістю наших земляків, усіх українців, хто ризикуючи життям і здоров’ям, працював на ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

 

неділя, 11 квітня 2021 р.

Обпалені душі і серця

Щорічно, 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Саме цього дня в 1945 році в’язні Бухенвальда підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу й отримали шанс на життя. Широке поширення концентраційні табори отримали у фашистській Німеччині. У них містилися, як правило, антифашисти, передусім комуністи, соціал-демократи, профспілкові діячі, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами.

Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей. Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі
політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Близько 10 тис. ув’язнених було страчено в Бухенвальді, в тому числі майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині. 11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальда, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон більше
800 есесівців і солдатів охорони, взяли в свої руки керівництво табором. Тільки через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення, так як гітлерівська влада напередодні віддали наказ про фізичне винищення усіх ув’язнених. Крім Бухенвальда і Дора існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. З 18 млн. громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована
разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі. До Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів в Заболоттівській публічній бібліотеці влаштовано тематичну виставку «Обпалені душі і серця», матеріали якої відтворюють справжнє пекло, яке випало пережити в’язням концтаборів. Тож давайте в цей скорботний день згадаємо всіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах чи печах крематоріїв і тих, хто вижив.