пʼятниця, 7 травня 2021 р.

Пам'ять – безсмертя народу


8 травня – День пам’яті та примирення. 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні разом з Європою та світом, ми відзначаємо День пам’яті та примирення, вшановуємо м ужність і відданість тих, хто 74 роки тому здобував перемогу над нацизмом у Другій світовій війні! Ці свята, в яких злилися воєдино душевний біль про непоправні втрати і величезна радість Великої Перемоги - особливі, надзвичайно важливі та хвилюючі для кожного з нас.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Ми  відзначаємо їх як данину пам’яті і глибокої поваги славним захисникам вітчизни, всім, хто самовіддано та героїчно наближав довгоочікувану Перемогу. До цих дати пропонуємо онлайн-виставку «Друга світова. Пам'ять. Книга. Людина». Пам'ять про ті криваві роки не згасне ніколи. Шануємо ветеранів, вклоняємось загиблим, пам’ятаємо про самовідданість та мужність нашого народу, знаємо ту ціну, яку доводиться платити за мир на нашій землі. Ми в неоплатному боргу перед синами і дочками України, юність яких жорстоко обірвала війна. Низько вклоняємося подвигу тих, хто ціною власного життя, проявляючи нечуваний героїзм, сміливість та відвагу, зуміли врятувати світ від нацистського поневолення. 

неділя, 2 травня 2021 р.

« Великдень іде – свято в душу несе»

 

Величні великодні дзвони в церквах голосять всьому світові про те, що до нас прийшло
Воскресіння Ісуса Христа – найбільше з християнських свят, яке символізує собою перемогу над силами темряви, зла, торжество прощення і примирення. Удармо ж і ми у наш воскресний дзвін. Хай голос його розбудить усі байдужі серця і перетворить їх у храм великої любові, щоб створив із нас один великий і сильний народ – одну українську родину. Публічна бібліотека вітає усіх з Великодніми святами. Бажаємо вам щастя, миру,злагоди. Пропонуємо до вашої уваги Великодню виставку - вернісаж "Великдень іде - свято в душу несе" .



понеділок, 26 квітня 2021 р.

Чорний біль, Чорнобиль...



26 квітня 2021 року виповнюється 35 років з моменту страшної катастрофи й величезної екологічної трагедії світового масштабу на Чорнобильській АЕС. Чорнобильська катастрофа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України, в ніч на 26 квітня 1986 року. Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

Відбувся викид потужністю 300 Хіросім. Аварії, яка призвела до однієї із найбільших техногенних та екологічних катастроф в історії людства. Вона торкнулася життя кількох поколінь і завдала непоправних втрат. Спричинила забруднення навколишнього середовища, на довгі роки перетворивши територію довкола станції на

зону відчуження. Катастрофа позбавила домівок тисячі людей. Цей день 
 є скорботним нагадуванням людству про важку перемогу над вогнем та радіацією, які прорвалися з реактора атомної станції, а також днем, коли ми висловлюємо велику вдячність та засвідчуємо шану за героїзм і самовідданість ліквідаторам. Адже ціною власного життя та здоров’я без вагань та роздумів вони пішли на подвиг, щоб зберегти життя мільйонів людей. З нагоди цієї пам'ятної дати  в публічній бібліотеці оформлено книжкову виставку – пам'ять  «Гірчить Чорнобиль крізь роки, гірчить…». Наша вдячність усім тим, хто брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю.  Схиляємо голови перед мужністю, відвагою та самовідданістю наших земляків, усіх українців, хто ризикуючи життям і здоров’ям, працював на ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

 

неділя, 11 квітня 2021 р.

Обпалені душі і серця

Щорічно, 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Саме цього дня в 1945 році в’язні Бухенвальда підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу й отримали шанс на життя. Широке поширення концентраційні табори отримали у фашистській Німеччині. У них містилися, як правило, антифашисти, передусім комуністи, соціал-демократи, профспілкові діячі, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами.

Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей. Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі
політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Близько 10 тис. ув’язнених було страчено в Бухенвальді, в тому числі майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині. 11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальда, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон більше
800 есесівців і солдатів охорони, взяли в свої руки керівництво табором. Тільки через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення, так як гітлерівська влада напередодні віддали наказ про фізичне винищення усіх ув’язнених. Крім Бухенвальда і Дора існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. З 18 млн. громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована
разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі. До Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів в Заболоттівській публічній бібліотеці влаштовано тематичну виставку «Обпалені душі і серця», матеріали якої відтворюють справжнє пекло, яке випало пережити в’язням концтаборів. Тож давайте в цей скорботний день згадаємо всіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах чи печах крематоріїв і тих, хто вижив.

 


пʼятниця, 19 березня 2021 р.

Королева української поезії

 

Сьогодні, 19 березня, свій день народження відзначає видатна українська поетеса  - Ліна Костенко. Щира й безкомпромісна,  Ліна Василівна захоплює і дивує своїм вольовим характером. Ліна Костенко належить до тих поетів, які приходять у світ, щоб змінити його. Для багатьох її ім’я уособлює справжню Україну. Вона є тим міцним магнітом, що тримає український світ, знаковою постаттю своєї епохи. Ліна Костенко - втілення української душі : талановита, нескорена, чиста, горда, непідкупна. Ліна Костенко авторка понад 15 поетичних збірок, автор найвідоміших в Україні романів у віршах. Її вислови та рядки завжди влучні, вони проймають до мурашок, змушують думати, відчувати, розуміти.


Ці слова завжди заряджають енергією, надихають змінюватися та змінювати світ навколо себе. Ліна завжди молода і актуальна! Поетеса продовжує дарувати людям щирість своєї душі, красу рідного слова, філософське осмислення життя. Щоб вшанувати геніальну, славнозвісну українку-нашу Ліну Костенко,до її 91-ї річниці від дня народження презентуємо виставку «Я вибрала долю собі сама…». Ліна Костенко-приклад шляхетного служіння поезії. Людина високої інтелігентності і порядності. Вона принципова і мужня як у творчості, так і в житті, і завжди залишається сама собою. Ліна завжди молода і актуальна!


вівторок, 9 березня 2021 р.

СПІВЕЦЬ НАРОДНОЇ ДОЛІ


Мабуть, нема в Україні такої людини, яка б не читала віршів Тараса Григоровича Шевченка. Ким для нас, українців, є Тарас Шевченко? Пророком, генієм, будителем народу, національним борцем! З вражаючою силою Шевченкові рядки долають часову відстань.

Він вчить нас своєю поезією найвищих цінностей: гідності, національному духу, національній самосвідомості.  Україна для Шевченка була тією музою, що надихала його до творчості. Перші березневі дні  пов’язані з іменем Тараса Григоровича Шевченка, його славою, його духом, його мудрістю, його любов’ю до України. Для кожного українця Кобзар означає так багато, що складається враження, він невичерпний і нескінченний. Гортаючи сторінки творчості генія, ми усвідомлюємо, що Шевченко це більше, як митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Його творчість - не просто поетичні рядки, а філософія і мудрість. Публічна бібліотека представляє книжкову виставку  "Шевченкові слова святі, як та молитва", де представлена 
літературна спадщина Великого Кобзаря, життєвий і творчий шлях митця. Нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане Заповітом для всіх нас: берегти мову, народні звичаї, пісні,з основною метою - пронести все це через віки. А вогонь його душі нехай запалить у наших серцях іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі.


четвер, 25 лютого 2021 р.

 

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Сьогодні особливий день. Святкуємо 150 років від дня народження , геніальної Лесі Українки, Великої дочки українського народу, вплив та культурна спадщина котрої й досі надзвичайно цінні.  25 лютого, 150 років тому, народилась Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка, 25.02.1871 - 1.08.1913) — велика українська поетеса, драматург, перекладач та культурний діяч. Вона – постать, справді, всесвітнього масштабу, всепланетарного рівня. Вона, справді, народжена нашим народом і була його дочкою. Називалася Українкою, бо жила проблемами свого народу. Можна сказати, що і сама творила майбутні покоління українців – своїм вогненним словом закликаючи їх до любові до рідної України. В рамках відзначення 150 -ї річниці від дня народження видатної української письменниці, окраси і гордості української нації  - Лесі Українки,  щоб  глибше познайомитеся з творчістю   геніальної поетеси і драматурга , яка у спадок   залишила нам вражаючі поетичні поеми, прозові твори, понад 270 віршів, а також неперевершені переклади світової класики,  в нашій книгозбірні пройшов цикл заходів. Це онлайн-читання творів поетеси, віртуальна виставка «Вінок шани Лесі Українці»,https://www.facebook.com/100007444548495/videos/2816845935240197 участь в конкурсі "Леся Українка: квітка на долоні вічності". В приміщенні бібліотеки оформлено книжково-ілюстративну виставку-шану «Уклін безсмертній жінці, величній Лесі Українці». https://www.facebook.com/groups/438116187376525/permalink/467037984484345З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий.  Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу Леся Українка.



субота, 20 лютого 2021 р.

А Сотню вже зустріли небеса...

 

20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які загинули у Києві на Майдані.  Вони  віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнєю.

Гинули за честь, за волю, за право бути народом, за  свою Батьківщину. Земля з відкритими незагоєними ранами  пам’ятає  про Героїв, про їх безсмертний подвиг заради України. В наших серцях болем і щемом озивається зойк невинно вбитих. Герої Небесної Сотні стали для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, але і джерелом натхнення для наших героїчних воїнів, які гідно продовжують
справу Героїв Небесної Сотні, захищають наше з вами право на вільне життя. На вшанування пам`яті Героїв Небесної Сотні  в бібліотеці було оформлено  книжкову, де зібрані книги з численними фото, документами; детальні хроніки подій та індивідуальні історії учасників Революції гідності, які віддали своє життя,  аби Україна  та всі ми стали вільними. Ця виставка заради того, аби пам`ять  про величезну
самопожертву Героїв Небесної Сотні назавжди залишилась в серцях українців. Слава Героям Небесної Сотні, слава українським воїнам, які з гідністю та честю виконують свій святий обов’язок захисту нашої Батьківщини. Будьмо гідні своїх героїв, які віддали свої життя за нашу свободу та право на вільний розвиток. Слава Україні!!!


понеділок, 15 лютого 2021 р.

А біль Афгану – навіки, в душі чомусь не замовкає…

 

15 лютого 2021 року минає 32 рік з дня виведення військ з Афганістану. Війна тривала майже 10 років. У ній брали участь більш ніж 160 тисяч українських військовослужбовців, понад 3000 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність. Афганська кампанія залишила невиліковну рану у серцях тих, хто брав участь у бойових діях, хто втратив друзів, синів чи батьків. 

Виведення військ з Афганістану – важлива подія в житті усіх, хто був причетний. Не забудеться це горе, не відболить іще кілька поколінь.   За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений.   Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити. Щоб зрозуміти трагізм афганської війни, потрібно хоч трохи знати про її передумови. Розставити усе на свої місця можна лише зараз, коли доступнішою стає засекречена інформація. Каталізатором військового втручання стала Квітнева революція 1978 року, у результаті якої в грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов'язувався переозброїти афганську армію. Проте вони з честю виконували свій обов’язок.   Кожна хвилина їхнього життя могла стати останньою. Але їм випало щастя вижити і

повернутися на рідну землю. Давайте ж і ми з вами будемо пам`ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі: у спогадах, у снах, у думках. Пам’ятайте, друзі, цих людей довіку, тих, хто повернувся і поліг в боях. І вклонімось всі ми низько до землі їм, квітами устелимо їх тернистий шлях…»

 

 


середа, 27 січня 2021 р.

Трагічні сторінки Голокосту

 

 Голокост… Цього не можна забувати!

 Це Голокост - всього одне лиш слово.                                                                

 Та його сенс пекучий болі жар,                                                                    

 Вбивали всіх !.. старого і малого,                                                                 

 І мало хто життя порятував.

27 січня в Україні, як і в усьому світі, поминають жертв Голокосту - масового знищення євреїв нацистами у Другій світовій війни. Саме цього дня 1945 року було визволено в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Бікренау в Освенцімі.


За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн. людей.У період між 1933 і 1945 роками під час Голокосту було вбито більше 11 мільйонів чоловіків , жінок і дітей. Приблизно шість мільйонів з них були євреями. За час Голокосту загинуло більше 1,1 мільйона дітей. На сьогодні Голокост - це

уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ трагічної події для всього людства.  Бібліотекарі Заболоттівської   публічної  бібліотеки приєднуються до загальної печалі, до болю та втрат  ім'я яким ГОЛОКОСТ. Людська пам’ять не повинна забувати про мільйони ні в чому не винних євреїв і представників інших національностей, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено
варварськими методами в роки другої світової війни. До цієї скорботної дати в нашій книгозбірні організовано виставку-пам’ять «Трагічні сторінки Голокосту». Пропонуємо всім бажаючим ознайомитися з виданнями, які експонуються на виставці, та вшанувати світлу пам’ять мільйонів безневинно убитих людей різних національностей, більшість з яких були євреї.   Зберігаючи пам’ять про невинно загиблих, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії. Пам'ятати... І ніколи не забувати.


четвер, 21 січня 2021 р.

Україна - єдина!

 

22 січня в Україні відзначають одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити, – День Соборності України. День соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року. В цей день був підписаний і оприлюднений спеціальний Універсал Директорії УНР, який дістав також назву Акту Злуки. Вітаючи січневе рішення УНРади, Директорія урочисто оголосила про те, що: «Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду»
З цієї нагоди в нашій бібліотеці було оформлено книжкову викладку "Україна - єдина". Виставка знайомить з літературою, яка розповідає про досягнення українського народу, про здобуті ордени доблесних воїнів, про мужній дух українського народу, знайомить читачів з діячами, які боролись за об’єднання всіх демократичних сил словом і багнетом, намагаючись відродити незалежну, соборну, українську державу. Також на виставці представлені видання, що надають можливість детально ознайомитись з історичними фактами та передісторією виникнення свята, про тяжку та тривалу боротьбу за національне визволення, роз’яснюють значення соборності в політичному житті сучасної України.Тож, вітаємо всіх українців з Днем Соборності! Бажаємо зберігати силу духу, бадьорість і оптимізм. Україна… Її майбутнє в руках молоді. А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою. Для цього сьогодні потрібно головне – впевненість у силах народу, дружна робота та віра в його успіх, у майбутнє України.


неділя, 17 січня 2021 р.

Кіборги вистояли, не встояв бетон

 

16 січня в Україні відзначається День захисників ДАПу, які пройшли через 242-денне пекло та вшановується пам’ять загиблих побратимів. Кіборгами українців прозвали сепаратисти, які були шоковані, що живі люди могли так довго і стійко боронити будови аеропорту. «Кіборги вистояли, не встояв бетон», – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців. Серед захисників ДАПу є і наші земляки – Василь Мельничук та Іван Галенда. Василь Мельничук призваний під час третьої хвилі мобілізації. Старший сержант, заступник командира взводу вогневої підтримки 80-ї окремої аеромобільної бригади (позивний «Замок») встиг побувати у найгарячіших точках зони АТО: три тижні боронив Донецький аеропорт, воював на блокпостах у Пісках, Авдіївці, Водяному, Опитному, Константинівці, був поранений. Служив також у 81-ій ОАБ. На захист своєї держави Іван Галенда (позивний "Шатун") був мобілізований під час третьої хвилі мобілізації, у серпні 2014 року. Був заступником командира першого взводу десантно-штурмової роти 80-ї аеромобільної бригади. Наш земляк брав участь у боях під Авдіївкою, тримав оборону Донецького аеропорту. За мужність і відвагу, самовідданість і стійкість, за героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України наші захисники нагороджені відзнаками Міністерства оборони України – нагрудними знаками «За військову доблесть» та «За оборону Донецького аеропорту». Пам‘ятаємо про ваш героїчний подвиг!