Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Сьогодні особливий день. Святкуємо 150 років від дня народження , геніальної Лесі Українки, Великої дочки українського народу, вплив та культурна спадщина котрої й досі надзвичайно цінні.  25 лютого, 150 років тому, народилась Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка, 25.02.1871 - 1.08.1913) — велика українська поетеса, драматург, перекладач та культурний діяч. Вона – постать, справді, всесвітнього масштабу, всепланетарного рівня. Вона, справді, народжена нашим народом і була його дочкою. Називалася Українкою, бо жила проблемами свого народу. Можна сказати, що і сама творила майбутні покоління українців – своїм вогненним словом закликаючи їх до любові до рідної України. В рамках відзначення 150 -ї річниці від дня народження видатної української письменниці, окраси і гордості української нації  - Лесі Українки,  щоб  глибше познайомитеся з творчістю   геніальної поетеси і драматурга , яка у спадок   залишила нам вражаючі поетичні поеми, прозові твори, понад 270 віршів, а також неперевершені переклади світової класики,  в нашій книгозбірні пройшов цикл заходів. Це онлайн-читання творів поетеси, віртуальна виставка «Вінок шани Лесі Українці»,https://www.facebook.com/100007444548495/videos/2816845935240197 участь в конкурсі "Леся Українка: квітка на долоні вічності". В приміщенні бібліотеки оформлено книжково-ілюстративну виставку-шану «Уклін безсмертній жінці, величній Лесі Українці». https://www.facebook.com/groups/438116187376525/permalink/467037984484345З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий.  Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу Леся Українка.

А Сотню вже зустріли небеса...

 

20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які загинули у Києві на Майдані.  Вони  віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнєю.

Гинули за честь, за волю, за право бути народом, за  свою Батьківщину. Земля з відкритими незагоєними ранами  пам’ятає  про Героїв, про їх безсмертний подвиг заради України. В наших серцях болем і щемом озивається зойк невинно вбитих. Герої Небесної Сотні стали для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, але і джерелом натхнення для наших героїчних воїнів, які гідно продовжують

справу Героїв Небесної Сотні, захищають наше з вами право на вільне життя. На вшанування пам`яті Героїв Небесної Сотні  в бібліотеці було оформлено  книжкову, де зібрані книги з численними фото, документами; детальні хроніки подій та індивідуальні історії учасників Революції гідності, які віддали своє життя,  аби Україна  та всі ми стали вільними. Ця виставка заради того, аби пам`ять  про величезну

самопожертву Героїв Небесної Сотні назавжди залишилась в серцях українців. Слава Героям Небесної Сотні, слава українським воїнам, які з гідністю та честю виконують свій святий обов’язок захисту нашої Батьківщини. Будьмо гідні своїх героїв, які віддали свої життя за нашу свободу та право на вільний розвиток. Слава Україні!!!

А біль Афгану – навіки, в душі чомусь не замовкає…

 

15 лютого 2021 року минає 32 рік з дня виведення військ з Афганістану. Війна тривала майже 10 років. У ній брали участь більш ніж 160 тисяч українських військовослужбовців, понад 3000 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність. Афганська кампанія залишила невиліковну рану у серцях тих, хто брав участь у бойових діях, хто втратив друзів, синів чи батьків. 

Виведення військ з Афганістану – важлива подія в житті усіх, хто був причетний. Не забудеться це горе, не відболить іще кілька поколінь.   За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений.   Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити. Щоб зрозуміти трагізм афганської війни, потрібно хоч трохи знати про її передумови. Розставити усе на свої місця можна лише зараз, коли доступнішою стає засекречена інформація. Каталізатором військового втручання стала Квітнева революція 1978 року, у результаті якої в грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов'язувався переозброїти афганську армію. Проте вони з честю виконували свій обов’язок.   Кожна хвилина їхнього життя могла стати останньою. Але їм випало щастя вижити і

повернутися на рідну землю. Давайте ж і ми з вами будемо пам`ятати ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі: у спогадах, у снах, у думках. Пам’ятайте, друзі, цих людей довіку, тих, хто повернувся і поліг в боях. І вклонімось всі ми низько до землі їм, квітами устелимо їх тернистий шлях…»