понеділок, 25 листопада 2013 р.

Урок: «Свіча запалена від серця»

2 вересня 2013 року по всіх школах пройшов перший урок присвячений пам’яті Т.Г. Шевченка. Активно готувались до цього уроку користувачі юнацької групи Коцюба А.В., Гайдучик  Я.В., Янчук Т., а також вчитель: Грицюк О.М.
Бібліотекар ознайомила з новими виданнями книг, присвяченими життю і творчості Т.Г. Шевченка, біля книжкової виставки: «Тарас Шевченко – поет, художник, мислитель, про магічно переконливу поезію, експресивні можливості й ресурси української мови, про поетичного генія Кобзаря, який обезсмертив  національні символи  України: калину, тополю, вербу, явір, хрещатий барвінок.
Урок був спрямований на залучення учнів до читання творів Великого Кобзаря. Ми не повинні забувати, що по цій землі ходив, її описував і змальовував геніальний син і пророк нашого народу. 

Віктор Корон

Велике мовчання

Велика могила велике мовчання таїть,
мовчання хатам припадає до вікон…
Кобзар  на сторожі стоїть над громами століть,
Над вікном недобрим, над ядерним віком.
Коли  от Чорнобиля виповз отруйний туман,
Скажені вітри над полями промчали –
Скорботою степу озвалось велике мовчання,
Його не поглинув омани синовний дурман!
Далеким нащадкам Кобзар бути людьми звелів,
І думи його – не погідне повчання…
В поетів великих - велике й мовчання…
Воно невід’ємне од праведно мовлених слів:
-Схаменіться! Будьте люде,
Бо лихо вам буде…
…На кручі високій Кобзар зупинивсь, як гроза,
Не знається він з недовченими паничами…
Велике мовчання – з великих народних печалей,
І серце велике, й спинившись, спокою не зна!


Правова вікторина "Ти і закон"

У нашому складно організованому світі навіть людина яка нічим не порушила суспільних норм поведінки, постійно перебуває у сфері дії якихось юридичних установок, що регулюють її щоденні права та обов’язки. Права, надані їй державою, і обов’язки, які, в свою чергу, вона несе перед державою. Одне й друге свято охороняється Конституцією України.
Як стати справжньою людиною? Коли про це запитали О.П. Маресьєва – прототипа героя книжки Б. Полєвого «Повість про справжню людину», О. Петрович відповів так: «Справжня людина – це дуже об’ємне поняття. Але мені думається, що насамперед  треба знати свою справу, любити її, бути відданим Батьківщині. Виховання якостей справжньої людини починається з дитячих літ».
«Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю», - говорить народна мудрість. Отож і від тебе самого насамперед залежить твоя доля, доля громадянина України.
Право на освіту – одне з конституційних  соціально – економічних прав, що забезпечується розгалуженою мережею навчально – виховних закладів, які можуть бути як державними, так і приватними, системою наукових установ, закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, створення умов для вільного вибору профілю навчання відповідно до інтересів та уподобань, різними формами навчання. Законодавство про освіту визначає права та обов’язки учнів. Так учні мають такі права: вибору форм, профілю навчання, користування матеріально – технічною, виробничою та спортивно – оздоровчою базою навчально – виховного закладу, доступ до інформації  всіх галузей знань, участь у олімпіадах, конкурсах і т.п. Здійснення учнями своїх прав нерозривно пов’язане з дотриманням  ними і обов’язків, які закріпленні в законі. Серед них: системне і поглиблене оволодіння знаннями, дотримання моральних, етичних норм співжиття та норм законодавства.
В Конституції написано «Не знання законів не звільняє від юридичної відповідальності». Тому ми повинні знати не тільки свої права і обов’язки, а й  дотримуватись чинного законодавства.
Правопорушення – це порушення правової норми, заборони встановленої суспільством. Держава та її органи мають право за цими законами карати правопорушників.  Правопорушення поділяються на злочини та проступки. Одним із видів правопорушення є дисциплінарним проступком. Це проступки, які пов’язані з порушенням трудової дисципліни, службових обов’язків, правил поведінки.  Другий вид – це цивільне правопорушення. Це порушення цивільних прав, приниження честі й гідності особи. Третій вид – це адміністративне правопорушення. Це наприклад порушення різних санітарних правил, правил громадського порядку, військового обліку, паспортного режиму, дрібне хуліганство, порушення правил дорожнього руху, правил протипожежної безпеки.

Свято «В нас єдина мета – Україна, а Україна свята нездоланна ніким і ніколи»



Україно! Мій духмяний дивоцвіт.
Голубінь над чистим золотом колосся,
Через терни йшли до волі стільки літ
І настав той світлий день…
Збулося!
Народилась Україна Нова, небувала, чиста, як Дитя.
Україна Зоряної Мови,
Україна Божого Буття!
Надходить ера України.
 О земле, рідна і свята!
І озираються країни,
Що над Європою світа.


Минає вже 22 роки від дня, коли потоки людей під синьо – жовтими прапорами виповнювали майдани українських міст і сіл, святкували День Незалежності! Здавалося назавди щезає з нашої землі ненависний чужинський режим, що стільки років нищив народ український. У той день не одного серця торкнулася надія – вибором, осягнули свій історичний шанс.
Сьогодні стоїмо перед цілим світом скупані, очищені від струпів рабства, воскреслі душами і помислами, стоїмо перед світом і кажемо: «Світе красний, світе милий! Ось тобі розпростерті долоні, ось тобі наші щирі серця,ось тобі наш хліб і сіль -, ми готові обійняти цілий світ, і кличемо цілий світ взяти у братські обійми, прийняти у своє цивілізоване коло мученицьку Україну.
З нагоди цієї дати Заболоттівська бібліотека для дорослих підготувала книжкову виставку «вічно живи Україно» - та провела свято: «В нас єдина мета – Україна, а Україна свята нездоланна ніким і ніколи»
 

Свято селища: «Святе як хліб, моє Заболоття»



Моє селище, для мене ти єдине,
Мій рідний край і рідна сторона,
І пісня батьківська, яка ще й досі лине,
Для мене рідна, мила й дорога.
Куди б не їхали і де б я не ходила,
 Я не забуду стежку до села,
Бо там мій дім і там моя родина,
Я там родилась, виросла й жила.


Рідне селище… Столиця нашого дитинства. Тут пахнуть росами і молоком світанки голубі. Тут у верболозах мостять гнізда лелеки, а в мальовничі обриси вписалась мрія людська – нові будинки, дзвінкоголоса школа, приватні та державні магазини, широкі вулиці. Кожна вдяганка тобі до лиця, Моє Заболоття, - і квітучі сади, і зелені луки, і золото хлібів. Вечоровим смутком проводжаєш ти нас на розмаїті дороги життя, а стрічаєш світлою материнською ласкою. Все тут нам рідне, знайоме, все наше батьківське,дідівське, давнє.
27 вересня у Заболоттівській селищній громаді відбулося велике урочисте свято – День села. На святі були присутні жителі селища, сільський голова, перший заступник  голови райдержадміністрації Новік Т, працівники культури сіл: Заліси, Гута, Тур. З найкращими побажаннями, вітаннями та подарунками виступив перший заступник голови райдержадміністрації Тимофій Новік та голова селищної ради Василь Головій.
На святі відзначили та нагородили кращих працівників селища: вчителів школи – інтернату Олену Штик і Наталію Білітюк, медсестру та молодшу сестру лікарні №2 Любов Глущук і Галину Янчук, секретаря та бухгалтера селищної Ради  Тетяну Шевчук і Валентину Ліпіну. З нагоди особистого ювілею привітали директора ТзОВ «Журавлини» Миколу Колядюка і директора будинку культури Миколу Свербу, а також з нагоди професійного свята – бібліотекарів Катерину Коцюбу, Надію Головій і Валентину Глущук. 
Усіх нагороджених та присутніх в залі вітав піснею народний артист України Олег Марцинківський, який приїхав на запрошення народного депутата Степана Івахіва. Концерт продовжувався чудовими піснями у виконанні учасників художньої самодіяльності Заболоття: вокального квартету народного аматорського тріо «Лілея», дует у складі Інни Головій і Тетяни Акобджанян, а також юних артистів Богдани Никитюк, Уляни Сверби, Софії Сулеви, Ані Акобджанян.
У селищній бібліотеці для дорослих оформлена книжкова виставка «Селище моє, моя краса і гордість». Вишивки жителів селища. «Рушник вишиваний – Вкраїни душа».