Українці разом з
усіма іншими слов’янськими народами 24 травня відзначають День слов’янської
писемності й культури. Свято встановлено згідно з Указом Президента від 17
вересня 2004 року, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних
Кирила і
Мефодія – просвітителів, що відіграли визначну роль у розвитку й становленні
слов’янського письменства і культури, покровителів Європи. Кирило (827–869) і
його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті
Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєначальника. За походженням
болгари. Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув
освіту в школі
при імператорському дворі Константинополя, а згодом працював патріаршим
бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував, навіть, на дипломатичній
службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських
областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став
ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з
монастирів у Малій Азії. Згодом брати
об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою
богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я,
виступаючи проти німецького католицького духовенства (вже тоді точилася
боротьба між греко-православною Візантією і латино-католицьким Заходом за вплив
на слов’янські племена), відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони
упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську (староболгарську)
мову Євангеліє. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх
учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру
слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської
писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.