З днем Матері!

У другу неділю травня ми святкуємо День Матері. В цей день ми дякуємо найдорожчім людям у нашому житті за все, що вони дали нам, освідчуємося їм в любові,

даруємо квіти і бажаємо добра, синього небі і здоров'я на многії літа. Матір, мати Божа, мати Україна. Вони - це триєдина надія нашого благополуччя. День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити

незважаючи ні на що. Історія цього свята в Україні розпочалася в 1928 році, але не на українській землі, а в Канаді, де Союз Українок Канади провів перше торжество, присвячене Дню матері. А з 1999 року він почав відзначатися і в Україну в другу неділю травня. Народ України легко прийняв це свято, так як шанування матері, продовжувачки роду, здавна вважається народною традицією. Краса і радість материнства оспівана всіма представниками культури, і це не випадково - адже ступінь пошани у державі жінки-матері є показником благополуччя суспільства. День матері – це найкраща можливість нагадати мамі, як сильно ми любимо і цінуємо її. Це свято з кожним новим роком стає все більш популярним, і це не дивно, оскільки мама, споконвіку, була найріднішою і найдорожчою людиною для кожного. В цей

день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. . Безмежна вдячність вам, дорогі матері, за щедрий всесвіт вашого серця, за віру і терпіння. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість

Нехай здоровими та щасливими зростають ваші діти, на життєвих перехрестях не забуваючи дороги до отчого дому. Зичимо міцного здоров’я, родинного затишку, миру, злагоди та благополуччя! Для вас, любі матусі, найкращі квіти, найщиріші побажання, найніжніші поцілунки!

Пам'ятаємо...Перемагаємо...

І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.

В. Симоненко

   8-9 травня в Україні відзначаються  День пам'яті та примирення і День Перемоги над нацизмом у Європі. З цвітінням садів, буянням квітів і дерев, золотом і сріблом бойових нагород до нас приходить Перемога. Свято Перемоги – особливе свято – величне, вистраждане… Подвиг героїв-переможців у цій жахливій війні непідвладний часу, як й наша щира та безмежна вдячність їм – людям, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю та свободу країн Європи. Україна розпочала 8 та 9 травня нову традицію святкування Дня пам’яті та примирення в європейському дусі. Новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги включає в себе:– переосмислення подій ІІ світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
– рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.).

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття, була найжорстокішою і найстрашнішою в історії людства. У пам’яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди залишився той важкий час. Про феномен війни українськими письменниками сказано і

написано дуже багато. Вся історія нашого народу пов’язана з постійною загрозою іноземного вторгнення, з необхідністю відстоювання своєї свободи і незалежності. Саме про це розповідається в книгах, представлених на книжковій виставці  «Подвиг… Перемога… Пам'ять…», оформленій в нашій бібліотеці. Документи, представлені в експозиції, висвітлюють причини виникнення Другої світової війни,  відтворюють широку панораму подій від початку війни в 1939 році до капітуляції нацистської Німеччини. Книги, альбоми, газетно-журнальні статті допоможуть більше дізнатися про боротьбу нашого народу проти фашизму та вшанувати пам’ять наших дідів та прадідів. З кожним роком віддаляє нас історія від часів війни. Та ми не маємо морального права забувати тих, хто поліг на фронтах Другої світової війни (1939)-1945рр., загинув від тортур у нацистській неволі та намагався вижити і боротися на окупованій землі, хто здобував Велику Перемогу. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона - запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.