пʼятниця, 28 серпня 2020 р.

Живі, доки пам’ятаємо…


29 СЕРПНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, СУВЕРЕНІТЕТ І ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ. Відзначення Дня пам’яті захисників України саме 29 серпня обрано не випадково, бо саме в цей день у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових, та загинула найбільша кількість українських воїнів.

Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. Сонях пам'яті – це не просто символ історичної мужності українських воїнів, це символ життя України. Використання соняха як символу Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за

незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, це не лише вшанування пам’яті захисників України, формування в українському суспільстві традицій відзначення цього Дня та патріотичне виховання молоді, це символ усвідомлення українським суспільством ціни незалежності, необхідності захисту нашої
держави та необхідності гідного вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.  Пам`ятати та шанувати тих, хто пожертвував власним життям заради майбутнього України – наш святий обов`язок. Ми пам’ятаємо про їх героїзм, самопожертву, відвагу та невтомну боротьбу за соборність своєї країни не тільки сьогодні, а

щоденно, бо серед загиблих воїнів наші рідні, друзі, колеги, знайомі, сусіди. І в цей день ми згадуємо наших земляків - заболоттівчан, які віддали своє життя, захищаючи від ворога Україну -  Василя Білітюка та Леоніда Луцика. Саме в ці скорботні дні, чотири роки тому, в пам'ять про наших Героїв, на фасаді школи, яку вони обидва свого часу закінчили, було відкрито меморіальні дошки. З

метою вшанування пам’яті військовослужбовців і учасників добровольчих формувань, захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, увічнення їх героїзму, в нашій книозбірні розгорнуто книжкову викладку «Живі, поки пам'ятаємо». До уваги читачів представлено книги, які розповідають про військові події на Сході України та героїзм наших захисників.  Запрошуємо усіх охочих ознайомитися із документальними матеріалами тих трагічних подій та вшанувати пам’ять загиблих героїв. Переконані, що ніхто і ніколи не забуде  тих, хто загинув на полі бою,  виборюючи територіальну цілісність соборної України в роки її незалежності.  Ми завжди згадуватимемо їх і з величезною вдячністю, розповідатимемо про їх звитягу дітям та онукам.   Нехай в наших серцях не згасне пам`ять про них, в душі панує смуток та молитва. Згадаймо всіх тих, які віддали своє життя за волю нашого народу у всі часи. Вічна їм пам`ять! Слава Україні!



 

неділя, 23 серпня 2020 р.

З Днем Незалежності, Україно!





24 серпня в Україні відзначають найголовніше державне свято – День незалежності. Історія України - це шлях до Незалежності, шлях, на якому кожна подія - це крок до мрії. Стверджуючись як самостійна, незалежна держава, Україна пройшла величезний шлях від козацької держави часів Богдана Хмельницького до серпня 1991 року, коли Верховною Радою України було прийнято історичний документ виняткового значення для долі українського народу — «Акт проголошення незалежності України». Саме 24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною, демократичною державою, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор. Це проголошення стало кінцевим результатом багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України, яка протягом свого існування дуже часто страждала від посягань загарбників і в різні періоди входила до складу різноманітних держав та утворень. Народ України святкує уже 29-ту річницю, відколи здійснилася споконвічна мрія наших предків – бути господарями на своїй найбагатшій, прекрасній і чарівній українській землі. Від щирого серця й від усієї душі зичимо землякам, рідним, друзям та колегам здоров’я, щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, сили і наснаги в усіх справах і нехай мрія про краще майбутнє окриляє Вас на нові звершення, на нові добрі починання, в ім’я соборної незалежної демократичної процвітаючої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу. З святом Вас! Хай святиться ім’я твоє вічно, Україно – колиско наша.

 

ОБ"ЄДНАНІ ПРАПОРОМ РІДНИМ


День Держа́вного Пра́пора Украї́ни — державне свято України, присвячене одному з її державних символів — Прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня. Одним із найважливіших елементів процесу становлення української державності стало визначення національної символіки як невід’ємної ознаки незалежності.

Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми "Про День Державного Прапора України" від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України. Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28
січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі.
Упродовж історичного розвитку жовто-блакитний прапор був символом боротьби за національні й соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним
Прапором України. Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. З Днем Державного Прапора, українці!



вівторок, 18 серпня 2020 р.

Яблучний Спас

 

Свято Преображення Господнього, або Другий Спас, яке відоме ще з давньоруських часів, святкують 19 серпня. В народі цей день називають Яблучним Спасом. Яка історія свята та які є прикмети для цього дня – далі в матеріалі. На Яблучний спас, за стародавнім звичаєм, освячують яблука, груші, мед, обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.

Це свято символізує кінець літа та похолодання. Як і всі інші великі релігійні свята, віряни відвідують богослужіння в цей день. Цей день присвячений спогаду про перетворення Христа своїм учням на горі Фавор. У цей день Ісус разом з трьома учнями Яковом, Петром та Іоанном зійшов на священну гору, щоб помолитися. Саме в цей час апостоли задрімали і не бачили Преображення Господнього. Христос був одягнений у білосніжний одяг, який завжди був символом чистоти, непорочності, віри й святості.Спустившись із небес, Ісус почав вести бесіди зі своїми пророками. Опісля люди, що зібралися поруч й спостерігали за цією подією, почули з небес голос, який проголосив Христа своїм сином. Це і стало приводом до святкування Другого Спаса. 

Чому Спас називають Яблучним? Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який прийнято освячувати в цей день. Грона винограду, а також колосся люди несли в цей день до храму на знак подяки Богові. Але виноград ріс не скрізь, відтак ця традиція дещо змінилася – стали освячувати яблука. У народному календарі на Яблучний Спас проводжають літо. Це свято означає настання осені й перетворення природи. Через це є навіть ще одна народна назва свята – Осеніни. Вважається, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. Тому й кажуть: “Прийшов Спас, держи рукавиці про запас”. Після свята люди починають готуватися до настання осені. У народі кажуть, що Яблучний Спас є завершальним моментом літа. У будь-якому випадку, це світле свято несе у собі добро, надію і обов’язково віру в кращі часи.