середа, 28 листопада 2018 р.

Корифеї українського слова


                                                                           «Усі мої думки тобі, народе вільний,
                                                                             І пісня серця, музика душі тобі!»
                                                                                Ольга Кобилянська
 27 та 29 листопада ми відзначаємо ювілейні дати видатних українських письменників – 155 років  від дня народження Ольги Кобилянської та 240 років від дня народження Григорія Квітки – Основяненка.                   27 листопада 2018 р. відзначається 155-річчя від дня народження Ольги Кобилянської, української письменниці демократичного напряму, автора повістей, численних оповідань, новел, нарисів про життя буковинського селянства та інтелігенції, громадсько-культурної діячки.Ольга Кобилянська – письменниця, людина незвичайної долі, яка заслужила всенародну шану, любов і визнання. У наш час присвоюють звання «народний» діячам мистецтва, артистам, митцям, а письменниця О. Кобилянська заслужила такого визнання уже давно за те, що самотужки осягла багатства світової культури, служила словом своєму народові, і піднялася до вершин дум і сподівань народних. У своїй творчості, зокрема у найбільш відомих в народі повістях «Людина», «Царівна», «Земля», «В неділю рано зілля копала» та й інших письменниця склала своєрідний маніфест людської гідності й громадської особистості, і в кожній із них – її голос на захист людини. То ж звертаємось сьогодні до творчої скарбниці української народної письменниці – Ольги Кобилянської.          
 Формування нової української літератури безпосередньо пов'язане з діяльністю Григорія Квітки -  Основяненка письменника, який у своїх творах сприяв виділенню особливої, багато в чому сентиментальної й водночас тісно пов'язаної з процесами національно-культурного відродження проекції українського світу. 
Українські повісті Квітки-Основ’яненка викликали сльози навіть у найзапекліших скептиків, переконували, що багатомільйонний український народ має таки свою, повноцінну і багату мову. Завдяки українській прозі письменника збільшилось число прихильників української літератури, похитнулися сумніви щодо шляхів розвитку української літератури рідною мовою. Квітка підняв авторитет української мови і дав сучасникам силу, потрібну для протистояння гонителям української культури.
Наша публічна бібліотека оформила книжкову виставку до цих ювілейних дат «Корифеї українського слова».

                                                                         
                                                                                                                            
                                                                           

                                                                           

пʼятниця, 23 листопада 2018 р.

Пам'ятаємо про Голодомор...

       

 Горить свіча, і   огортається журбою.
 Осінній день промерзлою ходою.
  У серце стука.
  Пам'ять про померлих.
 Замучених голодним тридцять третім...
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі до землі схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що авторами геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня правляча влада, радянський політичний режим.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.До Дня пам'яті жертв голодомору у бібліотеці організовано виставку-пам'ять  "Згадайте нас – бо ми ж колись жили. Зроніть сльозу, і хай н6е згасне свічка". На цій виставці представлені  документальні  матеріали, експозиція містить літературу, що розповідає про причини, перебіг та наслідки голодоморів 1921 – 1923, 1932 – 1933 , 1946 – 1947 років.
Також до виставки увійшли спогади і роздуми окремих свідків тих трагічних подій, документи з розсекречених архівів, коментарі та огляди науковців-дослідників голодомору, матеріали наукових конференцій, художньо-документальні книги відомих українських письменників В. Барки "Жовтий князь" та Г. Гуртового "Голгофа голоду", які розкривають перебіг  трагедії Голодомору для українського народу.   Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.
Традиційно, пам'ять загиблих під час геноциду українського народу вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконня. Просимо Вас запалити свічки у своїх вікнах за кожним втраченим життям — як світло пам'яті про тих людей, котрі хотіли радіти сонцю, працювати, виховувати дітей, мріяти про майбутнє, хотіли бути щасливими.