Урок: «Свіча запалена від серця»

2 вересня 2013 року по всіх школах пройшов перший урок присвячений пам’яті Т.Г. Шевченка. Активно готувались до цього уроку користувачі юнацької групи Коцюба А.В., Гайдучик  Я.В., Янчук Т., а також вчитель: Грицюк О.М.
Бібліотекар ознайомила з новими виданнями книг, присвяченими життю і творчості Т.Г. Шевченка, біля книжкової виставки: «Тарас Шевченко – поет, художник, мислитель, про магічно переконливу поезію, експресивні можливості й ресурси української мови, про поетичного генія Кобзаря, який обезсмертив  національні символи  України: калину, тополю, вербу, явір, хрещатий барвінок.
Урок був спрямований на залучення учнів до читання творів Великого Кобзаря. Ми не повинні забувати, що по цій землі ходив, її описував і змальовував геніальний син і пророк нашого народу. 

Віктор Корон

Велике мовчання

Велика могила велике мовчання таїть,
мовчання хатам припадає до вікон…
Кобзар  на сторожі стоїть над громами століть,
Над вікном недобрим, над ядерним віком.
Коли  от Чорнобиля виповз отруйний туман,
Скажені вітри над полями промчали –
Скорботою степу озвалось велике мовчання,
Його не поглинув омани синовний дурман!
Далеким нащадкам Кобзар бути людьми звелів,
І думи його – не погідне повчання…
В поетів великих - велике й мовчання…
Воно невід’ємне од праведно мовлених слів:
-Схаменіться! Будьте люде,
Бо лихо вам буде…
…На кручі високій Кобзар зупинивсь, як гроза,
Не знається він з недовченими паничами…
Велике мовчання – з великих народних печалей,
І серце велике, й спинившись, спокою не зна!