"Я вибрала долю собі сама..."

Сьогодні, 19 березня, видатна українська письменниця Ліна Костенко відзначає свій день народження.

Своїм життям і творчістю поетеса засвідчує несхитну мужність, палку любов до України. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: «...не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю». Ліна Костенко – жива легенда. Її

життя складалося так, що їй доводилося не раз показувати свою незламність, незалежність і відданість правді.  Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в родині вчителів у містечку Ржищеві на Київщині. Невдовзі родина переїхала до Києва, де пройшло її дитинство, де закінчила середню школу. Віршувати розпочала ще в юності. По закінченню

школи поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, але залишила його і переїхала навчатися в Московський літературний інститут імені М. Горького, який закінчила з відзнакою в 1956 р. Вона є автором понад 15-ти поетичних збірок («Вітрила», «Мандрівки серця», «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Річка Геракліта»), роману «Записки українського самашедшого».

За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Т.Г. Шевченка. А її твори вивчають у школах та університетах. Попри таку популярність, поетеса не любить надмірної уваги до себе. Вона навіть відмовилася від звання Героя України — «політичної біжутерії не ношу». Каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника – писати. Ліна Костенко –

беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців, адже за свій вік не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне «ні» підлості, брехні, зрадництву. Її поезія- це позиція, вчинок. Ліна Костенко – жива легенда.

 Її життя складалося так, що їй доводилося не раз показувати свою незламність, незалежність і відданість правді. Ліна Костенко – «цитадель духу» української літератури. Її твори не лише цікаві та влучні, а й глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем із неправдою, показовістю, а зброя її – твори. Вона вміє зачепити, змусити думати, мріяти та діяти. Для ближчого знайомства з творчим надбанням поетеси в б

ібліотеці оформлено викладку літератури під назвою «Нев’янучий сад поезій Ліни Костенко»,

адже її неповторний поетичний світ полонить читачів з першого ж рядка, а її слова проникають глибоко в душу і закарбовуються назавжди.   

Я вибрала долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До  Долі  - моєї обраниці.

Ліна Костенко уже більше, як півстоліття тріумфально йде тією дорогою, що  звуть її ПОЕЗІЄЮ. У часопросторі, окресленім берегами вічної ріки, де "душа тисячоліть шукає себе в слові", під високим небом духовності творить Ліна Костенко   свій "сад нетанучих скульптур". Поезії Ліни Костенко - це перлини мудрості  й витонченості слова, які можуть звучати девізом життя для кожного з нас:

***

Нам треба жити кожним днем.

Не ждать омріяної дати -

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім» може й не настати.

***

І все на світі треба пережити,

І кожен фініш -  це, по суті, старт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

***

Життя пройде, немов вода,

І відцвіте , немов вишнева гілка…

В житті одна помилка -  не біда,

Біда, коли усе життя  - помилка.

***

І якби на те моя воля,

Написала я б скрізь курсивами:

—      так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими! 

Від імені всіх українців, всіх, хто закоханий в поезію - вітаємо нашу геніальну поетессу зі святом!

Бажаємо їй здоров'я, сил, наснаги і невичерпного натхнення!