Великий українець Микола Гоголь

1 квітня вся українська спільнота святкує 210-ту річницю від дня народження Миколи Васильовича Гоголя.  Микола Гоголь став першим українським письменником, визнаним авторитетом і класиком російської літератури, що подарував світу такі безсмертні твори,  які перевидаються в багатьох країнах світу, за ними знімають кінофільми і ставлять спектаклі в десятках країн світу і донині, через 170 років після смерті письменника.

 Ніхто до і після Миколи Гоголя російською мовою так широко, психологічно переконливо, яскраво і захоплююче не висвітлював українське життя, українські звичаї та вірування, знайомлячи з ними сотні мільйонів читачів по всьому світу, і змусив полюбити: український народ, українську мову, звичаї, традиції, українські вольності, самовідданість і безстрашність запоріжських козаків. Твори Миколи Васильовича Гоголя є важливим джерелом української етнографії для вивчення життя і побуту українців у першій половині XIX століття. Незважаючи на те що Петербург був однією з ключових тем у творчості великого письменника, перше місце в ньому було відведено українській дійсністі, традиціям, звичаям, фольклору, історії.                                                             

В нашій бібліотеці  до 210 річниці від дня народження Миколи Гоголя влаштовано тематичну поличку "Мереживо загадкової прози  Миколи Гоголя" за допомогою якої користуачі зможуть познайомитися з літературною творчістю письменника. Тут також представлена література про життя і творчість Миколи Васильовича Гоголя, письменника, що належить до найбільш оригінальних майстрів слова всіх часів і його ім'я ставиться поруч із іменами Шекспіра, Сервантеса, Данте.

Письменник залишив у спадок рідному народові неоціненний доробок з повістей і романів, драматургії та публіцистики. Такі твори, як „Тарас Бульба", „Мертві душі", „Вечори на хуторі біля Диканьки", „Ревізор", „Вій" „Одруження", „Записки божевільного", можна поставити у ряд найвищих художніх досягнень світової літератури. Щоб ближче познайомитися з творчістю Миколи Гоголя запрошуємо відвідати нашу книгозбірню.

"Я вибрала долю собі сама..."

Сьогодні, 19 березня, видатна українська письменниця Ліна Костенко відзначає свій день народження.

Своїм життям і творчістю поетеса засвідчує несхитну мужність, палку любов до України. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: «...не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю». Ліна Костенко – жива легенда. Її

життя складалося так, що їй доводилося не раз показувати свою незламність, незалежність і відданість правді.  Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в родині вчителів у містечку Ржищеві на Київщині. Невдовзі родина переїхала до Києва, де пройшло її дитинство, де закінчила середню школу. Віршувати розпочала ще в юності. По закінченню

школи поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, але залишила його і переїхала навчатися в Московський літературний інститут імені М. Горького, який закінчила з відзнакою в 1956 р. Вона є автором понад 15-ти поетичних збірок («Вітрила», «Мандрівки серця», «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Річка Геракліта»), роману «Записки українського самашедшого».

За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Т.Г. Шевченка. А її твори вивчають у школах та університетах. Попри таку популярність, поетеса не любить надмірної уваги до себе. Вона навіть відмовилася від звання Героя України — «політичної біжутерії не ношу». Каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника – писати. Ліна Костенко –

беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців, адже за свій вік не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне «ні» підлості, брехні, зрадництву. Її поезія- це позиція, вчинок. Ліна Костенко – жива легенда.

 Її життя складалося так, що їй доводилося не раз показувати свою незламність, незалежність і відданість правді. Ліна Костенко – «цитадель духу» української літератури. Її твори не лише цікаві та влучні, а й глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем із неправдою, показовістю, а зброя її – твори. Вона вміє зачепити, змусити думати, мріяти та діяти. Для ближчого знайомства з творчим надбанням поетеси в б

ібліотеці оформлено викладку літератури під назвою «Нев’янучий сад поезій Ліни Костенко»,

адже її неповторний поетичний світ полонить читачів з першого ж рядка, а її слова проникають глибоко в душу і закарбовуються назавжди.   

Я вибрала долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До  Долі  - моєї обраниці.

Ліна Костенко уже більше, як півстоліття тріумфально йде тією дорогою, що  звуть її ПОЕЗІЄЮ. У часопросторі, окресленім берегами вічної ріки, де "душа тисячоліть шукає себе в слові", під високим небом духовності творить Ліна Костенко   свій "сад нетанучих скульптур". Поезії Ліни Костенко - це перлини мудрості  й витонченості слова, які можуть звучати девізом життя для кожного з нас:

***

Нам треба жити кожним днем.

Не ждать омріяної дати -

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо «потім» може й не настати.

***

І все на світі треба пережити,

І кожен фініш -  це, по суті, старт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

***

Життя пройде, немов вода,

І відцвіте , немов вишнева гілка…

В житті одна помилка -  не біда,

Біда, коли усе життя  - помилка.

***

І якби на те моя воля,

Написала я б скрізь курсивами:

—      так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими! 

Від імені всіх українців, всіх, хто закоханий в поезію - вітаємо нашу геніальну поетессу зі святом!

Бажаємо їй здоров'я, сил, наснаги і невичерпного натхнення!

Леся Українка – поетична квітка України

25 лютого в Україні відзначається 148-річниця від дня народження Лесі Українки - видатної української поетеси, перекладача, культурного діяча.

Народилась у  1871 році у місті Звягель (тепер - місто Новоград-Волинський Житомирської області) Лариса Петрівна Косач - майбутня Леся Українка, культова українська письменниця, перекладач і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури, а в українську вони принесли нові мотиви і мандрівні сюжети з інших культур. Леся Українка писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики. Її твори надихають, додають сил та впевненості.Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі.

У нашій бібліотеці  організовано книжкову виставку «Леся Українка – поетична квітка України», де представлена література про життя і творчість видатної жінки України, а також її твори. Видання книжкової виставки ознайомлять читачів з життєвим шляхом видатної діячки - Лесі Українки.

Пропонуємо звернути увагу на добре відомі в усьому світі твори письменниці: «Горить моє серце», «Лісова пісня», «Сім струн» та інші. ЇЇ лірика сповнена глибокої пристрасті, ніжної душевності, щирої любові до рідної землі. Творчість письменниці для кожного покоління відкривається новими духовними скарбами, живе у віках, даруючи людям мудрість, мужність і красу.  "Поетичне слово Лесі Українки - це найгостріша зброя в боротьбі за визволення нашого народу, а рівночасно, це немов євшан-зілля, що чарує своєю красою і особливим ароматом рідної України, що будять у нас найкращі почуття щирої любові до свого народу і до рідної землі".

Афганістан – біль і пам'ять

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Це день пам’яті про сумнозвісні події війни в Афганістані та в інших країнах, вшанування усіх воїнів –інтернаціоналістів, кому довелося воювати в чужих країнах.

Саме 15 лютого 1989 року було закінчено так звану неоголошену війну, яка тривала майже 10 років, і яку український народ засудив як несправедливу й жорстоку, її тінь торкнулась майже кожної української родини. З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади

мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі. Сини України завжди чесно і мужньо виконували свій військовий обов’язок. За десять років неоголошеної війни на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців — кожен 4-й з 600 тисячної армії. Згідно статистики всього у війні загинуло близько 15 тисяч вояків, з них майже 4 тисячі

українці. 72 українських вояка зникли безвісті. Більше 8-ми тисяч українців отримали поранення, з них 6 тисяч залишилися інвалідами. Це ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля. Тридцять років тому тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року

останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Привітати наших воїнів-інтернаціоналістів та вшанувати тих, хто загинув в далекому Афганістані та всіх-воїнів-інтернаціоналістів зібрались представники громадськості, учні

нашого селища біля пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам та Героям АТО. Всіх, хто загинув на теренах інших держав, виконуючи свій військовий обов’язок вшанували хвилиню мовчання та покладанням квітів до пам’ятника.  З словами вдячносі та найщирішими побажаннями до присутніх воїнів-афганців  звернулась заступник голови Заболоттівської громади з питань

діяльності виконавчих органів Надія Денисюк. Голова місцевої організації воїнів-інтернаціоналістів Іван Білітюк вручив нагороди нашим воїнам.

В нашій бібліотеці до цих подій була оформлена книжково-ілюстративна виставка «Афганістан далекий і чужий – у кожній пам’яті живий», на якій було представлено книги, статті з періодичних видань, ілюстрації, присвячені подіям  Афганської війни.Бої завершуються, а історія вічна. Пішла в історію й афганська війна. Але в пам’яті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдатів і слізьми матерів.

Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто засвоїло військові й моральні уроки тієї ніким і нікому неоголошеної, героїчної й трагічної афганської війни. Афганських подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. І скільки б ми не повертались до тих подій, встановлюючи нові і нові факти, змінюючи цифри, все переоцінюючи , істина залишається одна – незмінно житиме пам'ять про Афганістан.  Ми шануємо їхній героїзм і звитягу, захоплюємося найкращими людськими якостями тих, хто пройшов крізь всі «гарячі точки», не посоромивши своєї честі та гідності.    Ваша активна життєва позиція, вірність військовій присязі заслуговують на глибоку повагу. Ми вдячні вам за мужність і патріотизм, за стійкість та витримку. Ваші діти можуть по праву пишатися своїми батьками.