
19 грудня народилась Марія Матіос: українська письменниця, поет, прозаїк, публіцист та урядовець.

Мабуть, стількох епітетів-порівнянь не має жоден сучасний український літератор.

️Марію Матіос називають "Найпліднішою письменницею України", "Гранд-дамою української літератури", " Другою Лесею Українкою", "Новим Миколою Гоголем", "Стефаником у спідниці", "Українським Маркесом" і, навіть, "Чортиком, що вискочив з табакерки".

Не менш цікавою є реакція самої письменниці на всі ці характеристики : "А ви порівняйте мене хоч із грибом у кошику. Що від того зміниться?"

А найбільш справедливим вважає вислів Михайла Шевченка, який сказав, що Марія Матіос пише, як Марія Матіос.

Є автором збірок віршів «З трави і листя», «Вогонь живиці», «Сад нетерпіння», «Десять дек морозної води», «Жіночий аркан».

Однак найбільшу популярність здобули її книжки «Щоденник страченої», «Нація», «Бульварний роман», «Життя коротке», «Фуршет від Марії Матіос», «Солодка Даруся», «Містер і місіс Ю в країні укрів», «Нація. Одкровення», «Майже ніколи не навпаки», «Москалиця; Мама Мариця, дружина Христофора».

Твори Марії Матіос перекладені сербською, румунською, російською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською, японською, китайською, єврейською мовами.

Друкувалися у Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії. Її книги світові критики назвали «ударом і викликом» сучасності.

Людині в непростих історичних умовах присвячені всі книги Марії Матіос, і якби їй довелося з усіх сказаних слів вибрати одне, вона б, напевне, зупинилася на слові „біль".

"Інколи просять: "Маріє, пиши легше, бо багато болю!". А я кажу, що в Україні є багато письменників, які пишуть легко і їхні книги губляться на книжкових полицях. А я пишу про життя, як воно є ."

Вона завжди наголошує на тому, що її передусім цікавлять загальнолюдські цінності – також у тому, що відноситься до історично-психологічних аспектів її книг.

Сама письменниця завжди робить наголос, що „важить не час, коли відбуваються події, а людина у подіях часу".

Твори Марії Матіос — глибоко філософські, наповнені трагічним світовідчуттям, звернені до історії та сьогодення нашого народу, до дослідження внутрішнього світу людини в різних ситуаціях, пов’язаних як із суспільним, так і особистим життям, написані вишуканою народною мовою.

Пише настільки гостро, що від того, що читаєш, іноді можна відчувати справжній фізичний біль.
Немає коментарів:
Дописати коментар