Соборна мати-Україна: одна на всіх як оберіг

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. І нагадали цим про те, що територіальна цілісність України, скріплена кров'ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.

Дала нам розуміння того, що ми маємо бути свідомі, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти великої мети - побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. І завжди пам'ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності. День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави.

Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас. До цієї знаменної дати в нашій бібліотеці оформлено викладку літератури вистаку-подію "Соборна мати-Україна: одна на всіх як оберіг".

 Основною метою оформлення даної викладки було донести до користувачів бібліотеки, що в історії України є такий день, як день з’єднання країни воєдино. Хто не знав, той дізнався, хто не пам’ятав, той згадає. Адже кожен громадянин своєї країни повинен знати її минуле. Читачі мали змогу переглянути і книги, і статті з газет. В книгах розміщені статті, що описують події того дня, газетні статті розповідають про святкування та відзначення Великого Дня в різні роки і в різних містах. Також тут представлені видання, що ілюструють історичний шлях України до єднання, розповідають про видатних діячів національно-визвольного руху, їхній внесок у становлення національної ідеї.Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

Я для тебе горів, український народе…

Український поет Василь Симоненко народився на другий день різдвяних свят – 8-го січня. В цьому році відначаємо 84-ту річницю від дня народження  видатного поета і журналіста, який своїми текстами відстоював найкращі людські та українські цінності. Як в епоху 60-их, так і нині, гострі рядки та лірика поета не втрачає актуальності.

Василь Симоненко став свого часу одним із перших речників українського «шістдесятництва». Народився він на Полтавщині. Там минули його дитинство та юність. Після закінчення школи хлопець вступив на факультет журналістики Київського університету. Там майбутній поет навчався разом із іншими українськими письменниками Юрієм Мушкетиком, Борисом Олійником, Василем Шевчуком. Василь Симоненко став для нас легендою. Нескорений, з гарячою натурою, непримиренний до ворогів українського народу, Великий патріот своєї Вітчизни, щирий та добродійний, він увійшов у літературу як поборник правди і добра. Його творчість засяяла на небосхилі української літератури яскравим сонцем, яке висвітило вартісні скарби незборимого духу нашого народу. Вона непідвладна часу. Василь Симоненко став нашою гордістю, нашою невмирущою історією. Він став дорогим і близьким для кожного, хто безмежно любить свій народ, свою Батьківщину. Його ідеали стали нашими ідеалами, а тому творчість поета буде вічною, як і народ, з якого він вийшов!

                            Пропонуємо  згадати деякі з думок поета…

Є три категорії брехунів: одні брешуть, щоб мати з цього моральну чи матеріальну вигоду, другі брешуть, аби брехати, а треті служать брехні, як мистецтву.

Якими б цитатами бездари не підпирали свою розумову стелю, вона, однак, занизька для нормальної людини.

Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину.

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Вічна мудрість простої людини

В паляниці звичайній живе.

На світі той наймудріший, хто найдужче любить життя.

Благородна брехня возвеличує правду.

Нема нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини.

В калюжі глибоко не пірнеш, будь ти хоч японським шукачем перлів.

Щасливий той, хто хоче мало від життя: він ніколи не розчарується в ньому.

Світ який — мереживо казкове!..

Світ який — ні краю ні кінця!

Зорі й трави, мрево світанкове,

Магія коханого лиця.

Живе той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

На цвинтарі розстріляних ілюзій

Уже немає місця для могил.

Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

День, коли мене родила мати

Для життя, для щастя, для біди.

                      Шановні наші колеги та користувачі  бібліотеки!!!

                      Щиро вітаємо Вас з Новим роком та Різдвом Христовим!

 Нехай прекрасні зимові свята принесуть мир, спокій і злагоду, впевненість у майбутньому. Зичимо Вам міцного здоров’я, успіхів, родинного щастя, достатку і благополуччя! Нехай Ваші серця будуть зігріті любов’ю і теплом, домівки повняться добром, радістю та Божим благословінням, а очі світяться щастям.

Хай збудуться ваші мрії, нехай Новий рік стане для вас і ваших рідних роком добрих перемін, а для України — роком зміцнення і утвердження державності, соціально-економічного зростання, духовного оновлення та процвітання!

З Новим роком та Різдвом Христовим!

Корифеї українського слова

                     

                                                                           «Усі мої думки тобі, народе вільний,

                                                                             І пісня серця, музика душі тобі!»

                                                                                Ольга Кобилянська

 27 та 29 листопада ми відзначаємо ювілейні дати видатних українських письменників – 155 років  від дня народження Ольги Кобилянської та 240 років від дня народження Григорія Квітки – Основ’яненка.                   27 листопада 2018 р. відзначається 155-річчя від дня народження Ольги Кобилянської, української письменниці демократичного напряму, автора повістей, численних оповідань, новел, нарисів про життя буковинського селянства та інтелігенції, громадсько-культурної діячки.Ольга Кобилянська – письменниця, людина незвичайної долі, яка заслужила всенародну шану, любов і визнання. У наш час присвоюють звання «народний» діячам мистецтва, артистам, митцям, а письменниця О. Кобилянська заслужила такого визнання уже давно за те, що самотужки осягла багатства світової культури, служила словом своєму народові, і піднялася до вершин дум і сподівань народних. У своїй творчості, зокрема у найбільш відомих в народі повістях «Людина», «Царівна», «Земля», «В неділю рано зілля копала» та й інших письменниця склала своєрідний маніфест людської гідності й громадської особистості, і в кожній із них – її голос на захист людини. То ж звертаємось сьогодні до творчої скарбниці української народної письменниці – Ольги Кобилянської.          

 Формування нової української літератури безпосередньо пов'язане з діяльністю Григорія Квітки -  Основ’яненка письменника, який у своїх творах сприяв виділенню особливої, багато в чому сентиментальної й водночас тісно пов'язаної з процесами національно-культурного відродження проекції українського світу. 

Українські повісті Квітки-Основ’яненка викликали сльози навіть у найзапекліших скептиків, переконували, що багатомільйонний український народ має таки свою, повноцінну і багату мову. Завдяки українській прозі письменника збільшилось число прихильників української літератури, похитнулися сумніви щодо шляхів розвитку української літератури рідною мовою. Квітка підняв авторитет української мови і дав сучасникам силу, потрібну для протистояння гонителям української культури.

Наша публічна бібліотека оформила книжкову виставку до цих ювілейних дат «Корифеї українського слова».