Твоє чужинець поле крає.
Вже лицарів твоїх сліди
У полі вітер замітає
Та все ж люблю тебе, ясна,
Як гнаний син нещасну матір.
Тобі по краплі, всю до дна
Готовий кров свою віддати.
І не страшить мене Сибір,
І не страшать кайданів дзвони.
Велика Україно, вір:
Немає коментарів:
Дописати коментар