«Різдво Христове – свято всієї родини»

   Ранок. Над кожною хатою стовпом в’ється дим. Тихо. Здається, що село ще спить: на вулицях нема нікого. Але в кожній хаті давно кипить робота… Сьогодні особливий день. З давніх-давен у нас на Україні словом і ділом, всією обстановою люди створюють у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.

   Протягом всього дня напередодні Різдва не можна було їсти, доки на небі не зійде перша вечірня зірка, що знаменувало собою народження Христа. На Святий вечір обов’язково треба приготувати 12 пісних страв. Це тому, що в Ісуса було 12 учнів-апостолів. Головна страва – кутя. Її варять із пшениці, бо пшениця допомогла врятувати Христа. Святкова трапеза мала урочистий характер і відбувалась як справжній ритуал.

   Подібні звичаї та традиції були показані учасниками години народознавства «Різдво Христове – свято всієї родини», проведеною Заболотівською бібліотекою – філією для дорослих.

 

#ratnelib

Урок патріотизму: "Вічна слава героям"

   Любов до Батьківщини виявляється у патріотизмі. Патріотизм українців покликаний захистити національні інтереси своєї держави, дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіт національної самосвідомості і грунтується на визнанні пріорітету прав людини.
   Патріотизм - це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, нації, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.
   Чи зможе захистити себе від агресії країна, в якій не має патріотів? Країна, яка не зростила патріотів не має права на життя, бо вона не спроможна боротися за свою цілісність, за свою свободу. Україна впродовж століть боролась за незалежність. І зараз знову у кривавій боротьбі відстоює право на своє життя, на свою свободу, право на європейський вибір.
 22 грудня  в  Заболоттівські бібліотеці-філії було проведено урок патріотизму на тему: "Вічна слава героям"

Урок - діалог:"Книга та комп'ютер в інформаційному суспільлстві"

Головними джералами інформації в ХХІ столітті є книга і  комп'ютер . Щоб бути освідченою ,сучасною людиною, необхідно багато читати, знати інтернет тощо. Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп'ютери. Саме від цього примітивного приладу для рахунків бере початок історія обчислювальної техніки, історія комп'ютера. Комп'ютери почали активно заповнювати наше життя після другої світової війни.

 Інтернет - це оперативність: можливість оновлення інформації в режимі online, технології puch - каналів, біжучих рядків. Інформація тут оновлюється кожні 5-15 хвилин, що неможливо ні в яких інших засобах масової інформації.

 Останнє досягнення комп'ютерних технологій - "жива" книга. За допомогою комп'ютера можна не лише читати текст і переглядати картинки, а й чути голоси персонажів, "оживляти" ілюстрації, грати у цікаві ігри.                                                                                                                 Книга - це вічне джерело знань на Землі.Її читають усі, дорослі і малі. Для когось  це вірний порадник у світі. Для іншого - скарб, що навчає жити. Здається, мала, а розумна така. Весела, прекрасна і чарівна. Хоч завжди мовчить, але розуму вчить. Нам тяжко без неї на світі прожить.

                                                                

21 жовтня в Заболоттівській бібліотеці - філії було проведено урок - діалог на тему: "Книга та комп'ютер в інформаційному суспільстві"

                                                                  

Історична година : "Імена і символи козацтва"

   В історії нашого народу є багато героїчних сторінок, та найцікавіша -  це історія  Запорізького козацтва. Причинами виникнення козацтва були: польське панування, що змушувало селян втікати в степи від кріпацької неволі, та ще більшим лихом були набіги турків і татар на українські землі.

   Запорозька Січ! Козацтво...Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської і національної гідності, талановитості. Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, козацької вольниці, рідної мови. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

  Сьогодні свято українського козацтва відмічається з святом Пресвятої Покрови, святої покровительки всього роду козацького.

  Це свято віднині є не тільки  народно-релігійне, а й національне. Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею. І куди б не заносила доля козаків, завжди був з ними образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала і оберігала  їх у далекій дорозі.

Людське безсмертя з роду і до роду

У вись росте з коріння родоводу,

І тільки той, у кого серце чуйне,

Хто знає, береже минуле 

І вміє шанувать сучасне - 

Лиш той майбутнє вивершить прекрасне.

Свято села:"Як тебе не любити рідне моє село"

       На мальовничій рівнині Західного Полісся, на віддалі 6 км від кордону з Республікою Білорусь  розкинулось заколисане ранковими туманами, оточене густими лісами та синьоокими озерами наше селище Заболоття.

      Село  - наш дім, наше коріння і доля, і материнська пісня. Наше  - селище це розбуджені досвідки і духмяні пахощі літа. Це часточка нашого серця, наша сповідь і турбота, наша мрія і пісня. 

      Рідний край, рідне село! Золота чарівна сторона. Скільки ніжних і лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть. 

     Заболоття...Земля Волинська...Земля Українська, земля трударів, чиї руки плекають колос, творять багатство держави, це оберіг обдарованих людей, добрі діла і таланти, яких множать славу нашого селища.

 Селу моєму щастя щедрою рукою,

А ще таланти Бог подарував,

Ти втілення надії і любові, 

Тебе народ, як мрію, оспівав.

Твоїх дітей благословенна вдача,

Твоїх садів замріяне тепло,

Моє село, світ тебе побачив

І заквітчав вінком твоє чоло.

                                                      

                                                     

Година поезії: "Велика Україно,вір: За тебе встануть ще мільйони "

Плюндруються твої сади,
Твоє чужинець поле крає.
Вже лицарів твоїх сліди
У полі вітер замітає

                                            Та все ж люблю тебе, ясна, 

                                            Як гнаний син нещасну матір.

                                            Тобі по краплі, всю до дна

                                            Готовий кров свою віддати.

І не страшить мене Сибір,

І не страшать кайданів дзвони.

Велика Україно, вір: 

За тебе встануть ще мільйони.

                                             І лицемір'я  упаде,

                                             І славословіє погине. 

                                             Розправить крила молоде

                                             Безсмертне плем'я України